Першими поселенцями на території сучасного міста були донські козаки, заслані царським урядом у другій половині XVII ст. за участь у повстанні за керівництва Степана Разіна. У 1680 р. вони заснували поряд з козацьким містечком селянську слободу Кремінну, в якій у 1688 р. розмістили одну із сотень Ізюмського слобідського полку.

Основними заняттями жителів міста були хліборобство, скотарство, бджільництво.
У 1742 р. спеціальна експедиція знайшла поклади свинцевих і залізних руд на р. Сіверському Дінці, неподалік від Кремінної. В наступному році тут виявлено поклади залізної руди.
У першій чверті ХІХ ст. Кремінна стала військовим поселенням. У 1825 р. тут розмістився штаб Псковського, а через 4 роки - Глухівського кірасирського полків. З цього часу і до початку ХХ ст. село називалося Новоглуховим.
У 1825 р. в Кремінній було 349 дворів і 2380 мешканців. У 1862 р. кількість населення селища становила 4062 особи.
На початку 1890-х рр. у Кремінській волості розпочинається видобуток кам"яного вугілля. У 1893 р. в Кремінній закладено першу велику шахту, яка належала О. Алчевському.
У 1895 р. через Кремінну була прокладена залізнична лінія Харків-Лисичанськ.
У 1903-1904 рр. у Кремінній збудовано земська лікарня із стаціонаром. У 1914 р. тут діяли дві церковнопарафіяльні школи, державна лісна школа, земська трикласна школа, земська бібліотека.
У роки Громадянської війни 1918-1920 рр. влада в селищі неодноразово змінювалася. Проте наприкінці 1919 р. у Кремінній встановлено радянську владу.
У 1929 р. тут відкрито майстерню з ремонту баянів, на основі якої згодом виросла фабрика баянів.
У 1930 р. закладено шахту «Кремінна-Східна», яка стала до ладу в 1932 р.
У 1933 р. артіль, що випускала брички й різний сільськогосподарський інвентар,
У 1938 р. Кремінній надано статус міста. У 1940 р. місто стає районним центром Луганської обл.
У 1940 р. тут відкрито районний Будинок культури.
У 1941 р. введено в експлуатацію харчокомбінат.
У роки Другої світової війни місто було окуповане німецько-фашистськими загарбниками в період з 10 липня 1942 р. до 31 січня 1943 р. Під час окупації на території міста діяли партизанські загони.
Наприкінці 1943 - на початку 1944 рр. було відновлено роботу шахт «Кремінна-Західна» і «Кремінна-Східна». У 1948 р. закладено шахту «Кремінна» № 1 тресту «Лисичанськвугілля» (здана в експлуатацію в 1954 р.).
У 1947 р. почала роботу бібліотека для дітей та юнацтва.
У 1957 р. в Кремінній на базі піщаного кар"єру створено завод будівельних матеріалів.
У 1959 р. в районі Кремінної відновлюється розвідка газових родовищ.
У 1970-х рр. у місті діяли районний Палац культури, шість профспілкових клубів, кінотеатр і 4 кіноустановки при клубах, 4 бібліотеки тощо.

Джерело: Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека ім. В. Г. Заболотного 

Факти про сучасне місто

У 1991 році переважна більшість жителів м. Кремінна та Кремінського району підтримали Акт про незалежність України, як суверенної держави. З вказаного часу почався новий відлік в історії міста Кремінна та району у незалежній державі Україна.

У 2014 році територію району зачепив збройний конфлікт, що виник на територіях Донецької та Луганської областей України між організованими та керованими Російською федерацією незаконними збройними формуваннями Донецької і Луганської «народних республік», визнаних терористичними організаціями, та з іншого боку - українськими правоохоронцями із залученням Збройних сил України.

Наприкінці весни, на початку літа 2014 року місто Кремінна стало, практично, прифронтовою зоною, оскільки сусідні міста Рубіжне, Севєродонецьк і Лисичанськ були захоплені незаконними збройними формуваннями. Натомість Кремінна і Кремінський район були територіями, підконтрольними українській владі. На відміну від вищезгаданих міст обласного значення, у травні 2014 року у районі відбулись позачергові вибори Президента України.

12 серпня 2015 року під час пленарного засідання 64-ї сесії Кремінської міської ради депутати прийняли політичне рішення - підтримати постанову Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII “Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою - агресором”.

Пізніше аналогічне рішення було прийняте депутатами Кремінської районної ради.

У зв’язку із набуттям чинності законів України про декомунізацію, 22 липня 2015 року у Кремінній був демонтований пам'ятник Леніну, розташований на площі Красній.

Джерело: Сайт Кремінської районної ради