«Ми розуміли, що людям ніде жити», - переселенець з Лисичанська відкрив шелтер у Дніпрі

«Ми розуміли, що людям ніде жити», - переселенець з Лисичанська відкрив шелтер у Дніпрі

«Ми розуміли, що людям ніде жити», - переселенець з Лисичанська відкрив шелтер у Дніпрі

До війни підприємець Костянтин Жалдаков тривалий час займався будівництвом, а ще очолював Лисичанський футбольний клуб «Будівельник» (чемпіон Луганщини-2021). 

Підтримку людям надавав і до 24 лютого: їхня компанія за власні кошти відремонтувала місцевий притулок для дітей, часто організовувала відпочинок та оздоровлення дітлахів, підтримувала спортсменів та соціально незахищені верстви населення - допомагала всім, хто цього потребував. Тож соціальна робота для Костянтина – звична справа.

ДО ОСТАННЬОГО НЕ ВІРИЛИ, ЩО БУДЕ ВІЙНА

«Ми до останнього не вірили, що почнеться війна, - розповідає Костянтин Миколайович, - Та коли у Лисичанську пролунали перші вибухи, вирішили виїжджати».

Спочатку чоловік евакуював з Харкова свою доньку, яка там навчалася, а потім і всю родину вивіз у безпечне місце - за кордон. Сам з України не виїхав, хоч мав на це законне право як багатодітний батько.

«Я не військовий, моя зброя – це молоток і каска. Але зараз кожен на своєму фронті може підтримати країну.Тож ми з другом-колегою провели свої родини до кордону і повернулися до Дніпра», - розповідає Костянтин Жалдаков.

І почали думати, чим займатися. Спочатку орендували приміщення під офіс, куди з Лисичанська, зі зруйнованого підприємства (по якому «прилетіло» вже на третій день війни) вивозили вцілілу техніку та меблі. Проте додому їздили не за майном - на мікроавтобусі доставляли гуманітарну допомогу для своїх земляків. Робили це до останнього, доки не почала прострілюватися Бахмутська траса. Заразом і лисичан евакуйовували до Дніпра.

ВІДКРИЛИ ШЕЛТЕР, КОЛИ ЗРОЗУМІЛИ, ЩО ЛЮДЯМ НІДЕ ЖИТИ

«У якийсь момент ми побачили, що людей нікуди заселяти – школи, гуртожитки і садочки були заповнені переселенцями, - розповідає Костянтин, - А у нашій будівлі якраз були вільні кімнати на декілька осіб, та ще й з водою, душовими кабінками і туалетами. Тож ми вирішили тимчасово приймати тут евакуйовані родини».

Костянтин розумів, що самотужки потягнути цю справу буде важко. Тому звернувся за допомогою до знайомих з благодійного фонду «Сприяння та розвитку», що у місті Київ. Так у квітні 2022 року у Дніпрі відкрився волонтерський центр «Гостина» для переселенців зі сходу та півдня України.

Власними силами та за власні кошти відремонтували і облаштували 6 квартир приблизно на 40 осіб. Поступово про шелтер дізнавалися благодійні фонди, почали допомагати. Так, за підтримки міжнародного фонду «Відродження» прихисток отримав перші матраци і постільну білизну.

Спочатку це було місце для тимчасового перебування переселенців і на 3-5 добу люди мали його залишити. «Та багатьом просто нікуди було йти. А у нас пустував цілий поверх, - розповідає Костянтин, - і хоча ця частина будівлі знаходилася у вкрай жахливому стані, ми вирішили обладнати її для постійного проживання людей».

ТУТ СТВОРЕНІ ВСІ УМОВИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ

Перевагу віддавали соціально незахищеним верствам населення – родинам з дітками, пенсіонерам, людям з інвалідністю. Пропонували залишитися у шелтері стільки, скільки потрібно.

Зараз тут живуть понад 60 осіб з різних регіонів – Бахмут, Лисичанськ, Донецьк та інші.

Це порядні люди (у центрі діє так званий «сухий закон» та комендантська година), які залюбки залучаються до ремонтних робіт, благоустрою території, прибирання приміщення.

У шелтері надані всі умови для комфортного проживання та соціалізації переселенців: безкоштовне харчування, чисті душові і туалети, пральня. Його мешканці кажуть, що їм всього вистачає і все влаштовує.

До речі, зараз їжа домашнього приготування доставляється у центр з місцевого кафе, але незабаром тут буде власна їдальня (вже підготували кімнату приймання продуктів, привезли деяку техніку, меблі).

«З їдальнею нам допомагає гуманітарна місія «Проліска». Також за підтримки цієї організації плануємо на базі шелтеру відкрити міні-садочок для дітей, де буде кімната для розваг та кімната для розвитку, з малечею займатимуться фахівці від фонду», - ділиться планами Костянтин, - Іще очікуємо на нові двоярусні ліжка, які дозволять нам заощадити місце у квартирах і приймати більше людей, десь до 120 осіб».

ПРИНЦИП: ГОТУЙ САНИ ВЛІТКУ

Також Костянтин Миколайович, як досвідчений керівник, ще влітку потурбувався про тепло у волонтерському центрі. Тож незабаром у шелтер мають приїхати твердопаливні котли.

Ось такі плани. Не залишає Костянтин Жалдаков і спортивної діяльності. Згуртовує біля себе футболістів з клубу, підтримує їх. Спортсмени вже брали участь у турнірі з футболу «Луганщина – це Україна», який відбувався у Києві, змагалися на матчевих зустрічах, що проводилися у Дніпропетровській області, а наступного року планують вийти на змагання вже від Київської області.


«З часом багато благодійних фондів, які нас підтримували, відсіялися, але ми не збавляємо темп! Сподіваємося, що у нас буде ще більше підтримки і ми зможемо і надалі надавати людям почуття безпеки та впевненості», - каже Костянтин Жалдаков. 

Яна Величко.

Тетяна Вергун.

Сіті Хаб

Слідкуйте за нашими новинами на телеграм каналі
16:05
1930
Немає коментарів. Ваш буде першим!