Тоді почесним гостем свят був народний артист України Павло Зібров. Він подарував кремінянам чудові пісні, любов та щирість свого серця.

(Фото з архіву газети, серпень 2021 року).

Наш кореспондент звернулася до співака і попросила згадати ці дні. Бо сьогодні тисячі кремінян покинули свої домівки і роз’їхалися по всій Україні та закордон.

- Павло Миколайович, Вас поважають, вам вірять за вашу патріотичну і державницьку позицію мільйони українців. Вас шанують у нашому місті. Що б Ви сказали жителям Кремінної у ці нелегкі для всіх часи?

- Ваше місто чудове, а люди щирі і красиві. Зараз вони переживають важкі часи. Я глибоко розумію душевний стан усіх, кому довелося покинути свої домівки. Те ж саме переживав і я, коли виїхав на деякий час з Києва. Ось цим болем, тугою за Батьківщиною ділився з Петром Магою – моїм другом і кумом. Мої почуття йому вдалося втілити у глибокий за змістом текст пісні «Я хочу додому», на які я, всього за ніч, написав музику. Пісня стала своєрідним гімном, бо відображає нинішній душевний стан більшості українців і жителів Луганщини та Кремінщини – особливо. Пісня болісна і гірка. Але наступна - буде неодмінно про перемогу: оптимістична і життєстверджуюча. Я в це вірю! Як вірю в те, що неодмінно приїду у вашу Кремінну і ми ще заспіваємо разом. Поки ж доводиться співати на інших «сценах»: перед воїнами, солдатами, які боронять нашу країну. Хочеться підняти їхній дух, додати сили і мужності аби наблизити день, коли ми забудемо жахіття війни і знову та знову святкуватимемо свою незалежність.

Спілкувалася Ганна ПАЛАМАРЮК.