Олексій Приходько: «На Луганщині одна з найкращих лісових шкіл»

Олексій Приходько: «На Луганщині одна з найкращих лісових шкіл»

Олексій Приходько: «На Луганщині одна з найкращих лісових шкіл»

Кремінянин Олексій Приходько, директор ДП «Лиманський лісгосп» сьогодні тимчасово перкваліфікувався у консультанта по створенню лісового насіннєво-селекційного центру у Великому Бичкові Рахівського району на Закарпатті.

 

Як так сталося, що в Західному регіоні, де лісоводство чи не найголовніша галузь, роботи по створенню селекційного насіннєвого центру консультує молодий лісовод зі Сходу України? Відповідаючи на це запитання, Олексій Приходько розповів чимало такого, що буде цікаво нашим читачам. 

- Ідея селекційного центру виникла у мене ще в 2013 році, коли очолював управління лісо-мисливського господарства Луганської області. Була задумка побудувати такий центр у Кремінній. Однак військові події 2014 року не дали здійснитися цьому задуму, бо довелося покинути і Луганськ, і посаду.

З 2015 року очолив Лиманський лісгосп Донецької області і тут продовжив розвивати напрямок вирощування лісу (переважно сосни звичайної) за новітніми технологіями. Це архіважливе питання в лісоводстві Сходу України. Адже старі технології, за якими здавна вирощувався ліс, вже давали низький процент приживлення сіянців і відтворення зелених насаджень було дороговартісним та малоефективним. А ліс треба ростити, бо в останні роки він став піддаватися не тільки хворобам, але й нищився пожежами.

Ми обрали шведську технологію, поширену у всьому світі, але практично невідому в Україні. Це вирощування сіянців у пластикових касетах, коли в них висівається по одній насінині, а весь процес вирощування і догляду повністю автоматизований. Через рік виходить повноцінна розсада з закритою кореневою системою, яка на 95 відсотків приживається у грунті.

У 2019 році ми виграли проект Державного фонду регіонального розвитку на будівництво Регіонального лісового насіннєво-селекційного центру. Його метою було відтворення природних екологічних систем рослинами, стійкими до зміни клімату. Причому, у досить стислі терміни.

Для цього було виділено 38 мільйонів гривень.

За ці кошти планувалося збудувати цех переробки та висівання насіння; теплицю для вирощування сіянців з закритою кореневою системою; майданчик дорощування сіянців; лісові насіннєві плантації, придбати обладнання для тривалого зберігання насіння. Потужність Центру розрахована на 1,2 мільйона саджанців у рік і він мав стати основним постачальником посадкового матеріалу для вирішення екологічних потреб всього південно-східного регіону України. Однак, після відкриття Центру було прийнято рішення розширити потужність до 4,8 мільйона саджанців на рік. Це було викликано необхідністю через пожежу лісів поблизу Сєвєродонецька у 2020 році, потреба в сіянцях врази зросла. Насіннєво-селекційний центр у Лимані (другий на Україні після аналогічного підприємства на Львівщині), збудували всього за 9 місяців і відкрили його у грудні 2021 року.

У теплиці ще встигли висадити перші 20 тисяч сіянців сосни звичайної, які до 24 лютого вже проросли. На жаль, у грунт навесні 2022 року вони не потрапили. Якщо обладнання вдалося евакуювати в місто Умань, то теплицю з рослинами перевезти було неможливо.

Поки новітнє обладнання ДП «Лиманське» стоїть незатребуваним, і перші саджанці сосни звичайної, вирощені за прогресивною технологією, не лягли у грунт, наш приклад вирішили запровадити ще на 8-ми підприємствах України. На одному з них, у Великому Бичкові, я зараз і працюю. Тобто, маючи великий досвід у цій справі, надаю допомогу і консультації в будівництві. До кінця року Центр має стати до ладу.

Думаю, що відповів на ваше запитання, чому лісоводу зі Сходу довірили консультації з будівництва насіннєво-селекційного Центру на Заході. По-преше, у нас одна з кращих лісових шкіл на Луганщині. До того ж зміни клімату і ті проблеми, з якими зіткнулися (низьке приживлення лісових культур, дерева висихають, дуже важко відновити ліси на ділянках після згарищ і зрубів) ми відчули на собі першими. А для західного регіону це нове явище: аномальна спека, якої тут донедавна не бачили, ліси горять в горах. Це дуже небезпечно і дана тенденція буде прогресувати. Тож швидке і ефективне відновлення лісів – архіважливе завдання сьогоднішнього дня. І в цьому ми маємо чималий позитивний досвід, яким охоче ділимося тут, на Заході.

- Контактний зоопарк, страусина ферма у Ямполі – це теж дітище Лиманського лісгоспу. Що з ними тепер?

- Їх розбили, тварини розбіглися: альпаки, страуси, носухи бродять лісом. Зараз їм добре, самі знаходять собі корм, а з настанням холодів вони не виживуть, бо непристосовані до нашого клімату. До того ж їх треба годувати, а це дуже недешева справа. Чи візьмуть наші «визволителі» на себе такі трати? Але знаю точно, що ми відновимо наш контактний зоопарк у Ямполі. А в Кремінній збудуємо новий…

(Архівні фото з Ямполя) 

Автор - Ганна ПАЛАМАРЮК.

Слідкуйте за нашими новинами на телеграм каналі
10:05
559
Немає коментарів. Ваш буде першим!