З перемогою до Берліна

З перемогою до Берліна

З перемогою до Берліна

Продовжуємо серію публікаій «Гортаючи підшивки старих газет», присвячених визволенню України.  До Вашої уваги стаття «З перемогою до Берліна» у газеті «Ленінський прапор» за 1979 рік.

З перемогою до Берліна

Дуже тяжкі місяці гітлеровської окупації прийшлось пережити тоді сімнадцятирічному Івану Мордовцю з матірʾю і двома сестрамив рідній Михайлівці.

Важкою ношею ліг на плечі жителів села фашистський «новий порядок»: грабування, арешти, переховування, щоб не потрапити на каторжні роботи в Німеччину. А коли до фашистського гарнізону, розташованому в селі, докотилося відгук Сталінградської битви, зовсім німці ошаленіли і в кожному жителі села бачили партизана.

В одну з ночей в кінці січня 1943 року під натиском радянських воїнів 122-ої стрілецької дивізії 41-го стрілецького корпусу Рівденно-Західного фронту фашистські окупанти почали втікати, вони підпалили декілька хат в селі, в тому числі і подвірʾя Мордовців. Сімʾя зосталася без притулку.

В село прийшли визволителі, і Іван Мордовець одяг форму воїна Червоної Армії. Нетривала підготовка – і він став звʾязківцем 1010-го стрілецького полку 266-ої стрілецької дивізії Південно-Західного фронту, який вів визвольні бої по річці Сіверський Дінець недалеко від села Трьохізбинки Ворошиловградської області.

У кінці серпня 1943 року під нищівним ударом радянських військ німецькі загарбники почали відступати на Лисичанськ – Артемівськ.

  • - Особливо важкі бої, - згадує Іван Власович, - були за місто Артемівськ. Але спільними діями піхоти, танків і артилерії місто було 5 вересня цілком очищено від ворога. У цих кровопролитних боях прославились воїни 266-ої стрілецької дивізії, за що дивизія одержала почесне звання Артемівської. В ході бою звʾязківці подавали приклад мужності і відваги, забезпечуючи надійний звʾязок між бойовими частинами в ході військової операції, навіть ціною свого життя.

Німецькі загарбники відступали з лівобережної України. Гітлер ще в серпні видав наказ про створення «Східного валу» - сильного оборонного рубежу на західному березі Дніпра. Переслідуючи ворога, що відступав, радянські війська у вересні 1943 року вийшли до Дніпра, а 266-а Артемівська стрілецька дивізія сходу почала форсувати його в районі міста Нікополя.

Партизани, місцеве населення подали допомогу воїнам дивізії в організації і забезпеченні засобами форсування ріки.

У ніч під 21 вересня з першими штурмовими загонами 1010-го стрілецького полку 266-ої дивізії під шквальним артилерійським і і кулеметним вогнем рядовий Іван Мордовець на плоту з катушкою телефонного кабелю на плечах за спиною переправився на правий берег Дніпра і передав командиру батальону донесення, що плацдарм зайнятий. Бійці укріплюють позиції.

  • -До ранку доводилось не раз братись за автомат, відбивати натиск фашистів, які хотіли нас кинути в Дніпро, - говорить колишній звʾязківець. До ранку на невеличкому плацдармі укріпився батальйон піхоти і батарея 45-міліметрових гармат. Незабаром гітлерівський східний вал на нашому напрямі розвалився, місто Нікополь було визволено від загарбників. Почалися бої за Правобережну Україну, з боями форсування Південного Бугу, Дністра, Пруту, бої по ліквідації Яссько-Кишинівського німецького угрупування.

1010-й стрілецький полк 266-ої стрілецької дивізії, в складі якого воював звʾязківець (кабельно-шестового звʾязку) переміщується в Польщу і передається пʾятій ударній армії Білоруського фронту. Незабутні бої на Сандомирському плацдармі, форсування Вісли, Одеру і героїчні бої на підступах Берліна.

16 квітня 1945 року почалася грандіозна битва за Берлін.

У ніч на 21 квітня 1010-й стрілецький полк 266-ої Артемівської дивізії увірвався на північно-східну частину Берліна. А 30 квітня звʾязківець Іван Мордовець з катушкою телефонного кабелю і польовим телефоном був біля рейхстагу, 2 травня берлінський гарнізон капітулював. Колони німецьких солдат і офіцерів мовчки брели містом під конвоєм наших автоматників.

… Закінчилась війна перемогою радянського народу, нашої доблесної армії. В цій всесвітній перемозі над фашистською Німеччиною є частка ратного труда звʾязківця 1010-го стрілецького полку 266-ої орденів Бойового Червоного Прапора, ордена Суворова Артемівсько-Берлінської дивізії рядового Івана Власовича Мордовця.

З рядів Радянської Армії І. В. Мордовець демобілізувався в 1948 році і став в перші ряди героїв трудівників сільськогосподарського виробництва колгоспу імені Артема. Працює доблесно, як і воював. Це підтверджують урядові нагороди за ратні подвиги і доблесний труд.

Разом з бойовими нагородами: орденом Червоної зірки, десятьма бойовими медалями прикрашають його груди, нагороди за доблесну працю: два ордени «Знак пошани», медалі й інші відзнаки.

Механізатор широкого профілю, класний тракторист Іван Власович уже 30 років виробляє найнеобхідніше для людини – хліб, він щедро передає багатий життєвий досвід і знання молодим механізаторам.

Автор: А. Ворожко

Ленінський Прапор, 16 жовтня 1979 р.

Слідкуйте за нашими новинами на телеграм каналі
11:00
249
Немає коментарів. Ваш буде першим!