Щоб вшанувати пам'ять наших земляків-визволителів, усіх жертв тієї страшної війни, біля Меморіалу Слави зібралися представники влади, делегації від установ і організацій, голови ветеранських організацій, громадськість, молодь.

До учасників мітингу звернувся Кремінський міський голова Володимир Струк. Він нагадав усім, що наш святий синівський обов’язок – пам’ятати про подвиг героїв і передавати цю пам'ять із покоління в покоління.

Світлу пам'ять загиблих під час визволення Кремінщини вшанували молитвою та хвилиною мовчання.

А до підніжжя Bічного вогню вдячні нащадки поклали живі квіти.

Захід продовжився у КУ «Кремінський краєзнавчий музей». На «Зустріч поколінь» до музею прийшов міський голова Володимир Струк, діти війни, голови та представники ветеранських організацій, молодіжної організацій, громадськість. 

«Почуття гордості переповнює за ту силу і міць Червоної Армії, з якими вона вигнала ворога з нашої землі. Нечувано дорогою ціною ми отримали свою перемогу! Тому я бажаю всім, щоб у повітрі більше ніколи не стояв запах пороху, щоб була нарешті припинена пропаганда створення нацистських угрупувань по країні, щоб під вікнами міської ради не вигукували нацистські лозунги. Для нас це важливо! Бо ми живемо, завдячуючи нашим героям – ветеранам, партизанам, трудівникам тилу, в’язням концтаборів. І за це їм безмежна вдячність і низький уклін!».

Користуючись нагодою, учасники заходу висловили і свої побажання меру. Зокрема, щоб він звернув увагу на проблеми музейного закладу.

«Обов’язково, - сказав Володимир Струк, - для мене музей, наче та історична, дорога серцю листівка. А ми цінуємо історію, і дбаємо про майбутнє. Лише за минулий рік ми відремонтували всі пам’ятники у громаді, навели порядки на братських могилах. Ви бачите, що Кремінська громада стає охайнішою, світлішою – і це лише початок!Бо я люблю Кремінну – малу батьківщину своїх батьків».

А потім директорка музею Людмила Єжова провела короткий екскурс з історії визволення Кремінщини, нагадала основні події, імена і цифри. 

Також того Дня Володимир Струк завітав до учасниці війни Людмили Гаврилівни Євдошенко (Мерзленко), яка всім у Кремінній відома як «санітарочка Люся».

На жаль, сьогодні поруч з нами стає все менше і менше живих свідків подій Другої світової війни. Але їх подвиг вічно житиме на сторінках книг, на старих фотографіях, у кінострічках та в нашій пам’яті. І ми маємо оберігати цю спадщину, чесним і неспотвореним голосом ветеранів передавати її нашим нащадкам.