Нагадаємо, будівництво каркасної спортзали було організовано за рахунок коштів районного бюджету і Державного фонду регіонального розвитку. І ще до кінця минулого року його мали б завершити. Але цього не сталося. Чому? Запитали у директора Кремінського ліцею No2, депутата Кремінської міської ради від політичної партії «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ» Миколи Новицького:

– Так, справді, зараз наші учні не мають місця для повноцінних занять фізичною культурою. Діти поневіряються, не всі години уроків фізкультури встигають пройти у спортзалі, а це негативно впливає на стан їхнього здоров’я. Для мене, як вчителя фізкультури, проблема низької рухової активності учнів стоїть дуже гостро. Особливо зараз, коли дітей від гаджетів за вуха не відтягнеш. Тому я стукаю в усі можливі двері, щоб нам нарешті добудували спортзал.

– Хто ж винен, що будівництво загальмувалося?

– Мені важко сказати, бо у вирішенні цього питання – я остання ланка в ланцюгу. Про будівництво спортзали ми клопотали перед тоді ще Кремінською районною владою. Нам допомогли, і гроші ДФРР були виділені (у співфінансуванні з райрадою). Усе йшло за планом, будівництво розпочалося, але не завершилося. І держава повернула до бюджету три мільйони гривень, які не були вчасно освоєні. Говорити, що винен хтось із представників влади, я не можу – всі цікавилися цим питанням, приділяли йому увагу. Але сталося, як сталося. І «крайніх» не потрібно шукати. Бо керівники помінялися вже не раз, райвідділу освіти, який виступав замовником – немає, Кремінський район ліквідовано, підрядна фірма, яка розпочинала ремонтні роботи, збанкрутіла (до слова, залишивши після себе багато недопрацювань і неприємних «сюрпризів»).

На сьогодні спортивна зала перейшла у власність Кремінської громади як об’єкт незавершеного будівництва. Впевнений, коли сформується бюджет, це питання врегулюється. Бо ми знайшли порозуміння з міською владою і нас підтримують. Кремінський міський голова допоміг вирішити проблему з опаленням приміщення, щоб не відсирів і не посипався хоча б початковий ремонт.

– Поговоримо про вашу депутатську діяльність. Часто виборці звертаються до вас з проблемами?

– Звертаються, і фактично всі вирішуються. Здебільшого це майнові чи земельні питання. Але я людина прискіплива, тому,

коли виникає якась суперечка чи проблема, краще приїду і все особисто перевірю, вивчу. Як от із сміттєпереробним заводом, довкола якого стільки галасу. Щойно постало питання його будівництва у громаді, я звернувся до Інтернету і почав шукати, аналізувати, думати. Побачив, що у Швеціїї – країні, яку називають світовим лідером у поводженні з відходами, працюють десятки сміттєпереробних заводів! І деякі знаходяться фактично у центрі міста. На одному з таких заводів країна щороку перетворює на енергію близько 600 тисяч тонн відходів і продає отримане тепло.

– Отже, ви підтримуєте будівництво заводу?

– Звичайно. Нормально, коли людина хоче щось сучасне – сучасний телефон, сучасну школу, сучасну громаду. Це справжній виклик – йти у ногу з часом. Але не можна відставати. Бо один раз випадеш «з обойми», назад вже не повернешся.

Тож, завод громаді вкрай необхідний, особливо при нашому менталітеті. Я ж бачу, що коїться в лісі, на узбіччях доріг. Жах! А розмальовані автобусні зупинки, паркани і будинки, побиті вікна – це взагалі нонсенс. Бачили, які гарні туї нам допомогли висадити біля школи? Знайшовся ж таки «розумник», який викопав одне деревце!

Тому людям легше перекласти на когось відповідальність, аніж почати з себе. А першим завжди здорово дістається...

– Які ще проблеми, на вашу думку, є в громаді?

– Ми зараз можемо говорити про вічні питання доріг і освітлення. Але я бачу, що громада рухається вперед. Дороги вирівнюються, потроху ремонтуються. Місто – світле, затишне, вулиці (навіть найвіддаленіші куточки) регулярно прибираються, комунальники починають працювати вдосвіта, а сміття тепер вивозиться також і по вихідних. Якщо виникають поточні питання, наприклад, десь перегорів ліхтар – звертаємося до міської ради і все легко вирішується. Громада живе і розвивається.

– Як ви оцінюєте роботу депутатського корпусу?

– Команда зібралася працьовита. Є, звичайно, тертя. Але ж у суперечці народжується істина. Головне, поважати одне одного і дослухатися до думки оточуючих.

Від редакції: з приводу недобудованої спортивної зали «другого» ліцею ми звернулися до керівництва управління освіти, культури, молоді та спорту Кремінської міської ради і нас запевнили: вже наступного року це питання вирішиться і учні зможуть повноцінно займатися на уроках фізкультури.

Автор - Яна ВЕЛИЧКО.