Роботи з благоустрою на території громади аж киплять! Це видно неозброєним оком. Прибирається навіть там, куди раніше, як кажуть, руки не доходили. Але все ж знаходяться ті, хто залишає у соцмережах негативні коментарі з приводу санітарного стану міста. І тоді стає прикро, в першу чергу, за працівників ДП «Кремінське комгосподарство КП «Кремінна-комунсервіс», які 24 години на добу трудяться заради нашого з вами комфорту.

– Справді, наші працівники починають свій робочий день вдосвіта, коли більшість містян тільки збираються на роботу. У них фактично немає свят і вихідних. А це, між іншим, чиїсь мами, бабусі, сестри, чоловіки і сини – живі люди, які теж хотіли б приділяти більше ува- ги своїм сім’ям, відводити дітей у садочок чи школу, відпочивати, – розповідає директор ДП «Кремінське комгосподарство «КП «ККС» Геннадій Махура. – Ми, звичайно, намагаємося не перевантажувати наших робітників, але все одно доводиться працювати в інтенсивному режимі. Тому неприємно, коли люди кажуть: ми ж вам платимо гроші – тож, будьте ласкаві, – працюйте! Це хибна позиція.

Розмову підтримує заступник директора Олександр Фещенко і додає:

– Більшість мешканців громади плутають наше підприємство з бюджетним і не розумі- ють принципу його роботи. Так, ми працюємо з бюджетом, але як із замовником послуг. Тобто, виконали роботи – отримали гроші. Тож вимушені заробляти додаткові кошти, щоб спрямовувати їх на розвиток господарства, на премії для людей тощо. А натомість несемо додаткові витрати...

У чому ж причина?

– В першу чергу, у культурі поведінки наших людей, – пояснює Геннадій Махура. – Якщо з жителями багатоквартирних будинків проблем фактично немає, то у приватному секторі угоди на вивезення твердих побутових відходів уклало менш ніж 2000 людей з майже 9000 будинків! Незважаючи на те, що ми постійно проводимо інфомаційно-роз’яснювальну роботу з цього питання, жителі вперто відмовляються укладати договори, та ще й за спожиті житлово-комунальні послуги не сплачують вчасно. Загальна сума боргу населення перед підпри- ємством (в тому числі, за квартплату) становить понад мільйон гривень. Просто космічні для нас суми!

Геннадій Вадимович припускає, що причиною такого становища є і вкрай низький загальний рівень життя населення. До того ж, війна і коронакриза додали проблем... Але ми повинні згуртуватися і подбати про нашу спільну домівку, щоб вона була чистою і привітною! Нехай звучить банально, та слід почати з себе. Натомість, людям легше викинути сміття далеко в лісі, вивезти його з приватного сектора на машині у контейнери, закріплені за магазинами чи ОСББ (в тому числі, й будівель- не сміття, через яке потім ламаються контейнеровози, бо вони не призначені для нього), висипати за 50-20 метрів до центрального сміттєзвалища (водночас витратившись на паливо), аніж заплатити підприємству за його послуги…

– А наш тариф зовсім невисокий, бо затверджений давно і вже не відповідає реальним витратам підприємства.

Проте навіть мінімальну ціну за вивезення

ТПВ люди відмовляються платити. На запитання, куди дівають сміття, кажуть: «його в нас немає»... Та ми всі чудово розуміємо, що це нереально. Особливо сьогодні, коли повсюди – пластик і полиетилен, – говорить Олександр Фещенко.

Так ми поступово підійшли до теми створення у громаді сміттєпереробного заводу, довкола якої точаться запеклі дискусії. Геннадій Махура розповідає:

– Основне завдання, яке сьогодні ставить перед нашим підприємством Кремінський міський голова Володимир Струк – чиста, приваблива і безпечна громада. Володимир Олексійович розуміє, що для цього нам вкрай необхідно налагодити процес переробки сировини. Наразі ми активно вирішуємо питання про роздільне збирання сміття, а у майбутньому, я сподіваюся, у нас з’явиться хоча б сортувальний, а краще – сміттєпереробний завод. Я навіть впевнений, що так і буде! Бо наш мер – людина наполеглива, цілеспрямована, працьовита.Він звик досягати своєї мети. А його ціль – щоб наші діти дихали свіжим повітрям і пили чисту воду. До слова, сміттєпереробний завод – це не лише про чисте довкілля, а й про додаткові гроші для Кремінської громади. Причому, немалі.

Геннадій Вадимович коротко обмалював си- туацію, яка складеться, якщо заводу не буде:

– Сьогодні середня відстань від місця призначення до міського полігону – 5-7 кі- лометрів. По місту встановлено 173 баки. Щонайменше, 10 виїздів на день потрібно робити, щоб вивезти все це сміття. А якщо цей об’єм здійснювати на відстань у 10 разів більшу – наприклад, до Лисичанська? Тоді й тариф зросте вдесятеро. Бо наш полігон все одно, рано чи пізно, закриється. І ми будемо вимушені укладати угоди і платити гроші ін-

шим територіям. А із заводом ці кошти заощаджуватимуться, зберігатимуться у громаді, ще й зможемо заробити на утилізації сміття та вирішити низку інших проблем.

До речі, у комгосподарстві розповіли, що за ініціативи голови і депутатського корпусу було прийнято рішення про безкоштовну утилізацію відходів з приватного сектора обсягом до 1 кубічного метра. Все це для того, щоб подолати ще одну нагальну проблему нашої громади – стихійних сміттєзвалищ. Проте з цим є певні труднощі, бо важко визначити, чиє це сміття.

Так само складно і виявити порушників, які вивозять відходи у ліс, на околиці міста. Навіть камери не допомагають. Тому працівники підприємства намагаються робити це власними силами – відшукуючи у смітті залишки документів, чеки тощо. І лише таким чином притягують людей до адміністративної відповідальності.

– За сприяння міського голови, ми трохи оновили техніку. Тепер є екскаватор і «газелька» для перевезення людей, – каже Геннадій Махура, – щоб у негоду працівникам було легше дістатися віддалених куточків міста.

Згадавши про погоду, відразу ж запитала керівників про підготовку до зими. Вони запевнили, що готові: техніка у належному стані, необхідний об’єм піщано-сольової суміші завезли.

– Отже, коли люди кажуть, що ми нічого не робимо – це не так! – ділиться Геннадій Вадимович Махура. – Міський голова Володимир Струк ставить перед нами надзадачі, і ми їх сумлінно виконуємо! Повірте, якщо б ми здійснювали лише ті функції, які покладені на підприємство, тут би був справ- жній «Армагеддон»! Але ми багато працюємо і маємо великі плани на наступний рік, в тому числі, з модернізації техніки. Тож спільними зусиллями ми подбаємо про нашу громаду!

Спілкувалася Яна ВЕЛИЧКО.