Ця зустріч - данина пам'яті всім, хто причетний до героїчної й трагічної афганської війни, яка тривала у два рази довше, ніж Друга світова.

15 лютого 1989 року для багатьох став днем, коли скінчився рахунок втратам наших солдатів, службовців. Важкий, сумний підсумок.
Багато матерів і батьків не дочекалися своїх синів, котрі не сказали - «Мамо, я живий...». Це родина Бондаря Юрія Васильовича - він повернувся на рідну землю у цинковій труні. 
У селі Новомикільське проживає мати, 

яка дочекалася сина живим, але відголосся війни дало про себе знати - Костя помер. На долю Людмили Іллівни випав тяжкий хрест,  а втрата сина до скону буде ятрити душу...

Вшанували загиблих хвилиною мовчання та покладанням квітів до могили воїнів 

-«афганців». 
Тематичні години пам’яті відбулися і у Новомикліьському ліцеї. 

 Ліітературно - музична композиція «Люди добра, зупинімо війну!»...