Допоміг нам розібратися у цьому завідуючий Кремінсьої підстанції екстреної медичної допомоги, лікар вищої категорії зі спеціальності «Медицина невідкладних станів» Роман Павлович Селезньов. Він працює на «швидкій» вже понад 20 років: 

- Підстанція наразі не є структурним підрозділом Кремінської лікарні, хоча і базується на її території, наше керівництво – КНП Луганської обласної ради «Луганський регіональний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». А центральна оперативнодиспетчерська служба області тепер дійсно знаходиться у місті Старобільськ. Та для абонентів правила виклику «швидкої» не змінилися. Тобто людина, яка потребує екстреної медичної допомоги, телефонує за номером «103» або на єдиний номер екстрених служб «112». Якщо ви набираєте «103», ваш виклик автоматично переадресовується на обласного диспетчера у Старобільськ.

- Це впливає не швидкість приїзду екіпажу?

- Звичайно, у цьому є свої плюси. З єдиного центру легше керувати викликами, швидше отримується інформація про надзвичайні ситуації і реакція на них також буде оперативнішою. У Кремінній знаходяться три бригади екстреної медичної допомоги, на яких працюють два лікарі і фельдшери. І якщо десь неподалік, наприклад, трапилося ДТП за участю автобуса, де постраждали 15 осіб, то наші бригади не здатні надати якісну допомогу одразу всім пацієнтам. Тоді диспетчерська «підтягує» карети «швидкої» зі суміжних регіонів.

- Є і мінуси?.. 

- На жаль, диспетчери Старобільська ще не знають тих наших людей, які постійно, день у день викликають «швидку», замість того, щоб адекватно лікуватися препаратами, які призначає їм сімейний лікар. У нас є 4-5 таких осіб з хронічними захворюваннями, здебільшого це гіпертоніки. Їхні звернення відносяться до категорії «неекстрені». А такі регулярні дзвінки, на жаль, відіймають дорогоцінний час у дійсно важливих, екстрених або критичних викликів. 

А буває і так (на власні вуха чув розмову) - жінка «хвалилася» іншій: «як викликала «швидку» і сказала, що серце болить – так вони за 10 хвилин приїхали, а коли на високий тиск скаржуся – так півгодини чекаю». Так робити не можна! Диспетчеру на запитання треба відповідати точно, чесно і по суті. Адже на догоду собі, можливо, ви когось лишаєте права на життя.

- Часто люди дратуються, коли диспетчер ставить багато запитань. Це обов’язкова процедура?

- Так, це запитання, затверджені єдиним в Україні алгоритмом. Якщо диспетчер визначає стан пацієнта як критичний – до нього одразу направляється бригада «швидкої», а паралельно по телефону з’ясовується додаткова інформація. Потім ця інформація (адреса, що трапилося, короткі відомості про пацієнта) у вигляді смс-повідомлення надсилається бригаді, яка вже знаходиться у дорозі. 

Кожний наш екіпаж має смартфон зі спеціальною програмою по роботі з викликами. Тому повторюю: важливо чесно і правильно на них відповідати - для чіткого формування пріоритетної категорії виклику і підготовки бригади для майбутніх дій. 

- Що це за категорії і чим відрізняються? 

- Залежно від стану пацієнта виклики поділяються на критичні, екстрені, неекстрені і непрофільні. Якщо коротко, критичні – це стани, які безпосередньо загрожують життю і потребують виконання реанімаційних заходів. Бригада екстреної медичної допомоги має прибути упродовж 10 хвилин з моменту виклику. Таких дзвінків у Кремінній небагато. За січень, наприклад, їх було десь 5 %. 

35 відсотків – це були екстрені виклики. Максимальне очікування «швидкої» становить 20 хвилин. Екстрений стан пацієнта – той, що несе загрозу життю та здоров’ю і може різко погіршитися у разі несвоєчасного надання допомоги. 

37 відсотків становили неекстрені (коли стан пацієнта не є невідкладним, а відтермінування надання медичної допомоги не призведе до погіршення стану здоров'я), інші – непрофільні виклики (де потрібне планове лікування у сімейного лікаря).

- Наприклад, у дитини піднялася температура. Це непрофільний виклик. Ви приїдете на нього?

- Все залежить від обставин. 

Призначати лікування швидка не має юридичного права. Є сімейний лікар – звертайтеся до нього. Але диспетчер може порадити, які ліки прийняти, щоб симптоматично знизити температуру (коли це необхідно). Якщо ж температура у дитини тримається під 40 і не збивається жодними препаратами – це вже привід для виїзду бригади «швидкої». Але він може обслуговуватися протягом години як неекстрений – тоді, коли бригада звільниться з критичних або екстрених викликів. Звичайно, за умови, що дитина не втратила свідомість і немає розладу дихання.

- А якщо у бабусі високий тиск? 

- Те саме стосується і викликів пацієнтів з гіпертонічним кризом – диспетчер порекомендує швидкодіючі препарати, які знижують артеріальний тиск. Просто так ми не приїдемо. Якщо показники не знижуються – диспетчер попросить перетелефонувати через півгодини. Тобто завжди є зворотній зв'язок.

- Сильний біль за грудиною – привід для виклику швидкої? Це ж може бути інфаркт… 

- Так, бо по телефону ми не зрозуміємо, це інфаркт міокарда чи защемило нерв. Для цього і потрібна екстрена медична допомога– приїде фельдшер або лікар, зробить кардіограму, розшифрує її і дасть рекомендації. Можливо, необхідна буде госпіталізація. Ми ніколи не пропонуємо їхати у лікарню просто так.

- Друга за частотою причина смерті людей в усьому світі - інсульт… Які перші сигнали? 

- Ознаки інсульту - раптова слабкість руки та ноги на одній половині тіла, раптове порушення мови (людина не може сказати, як її звати), раптове оніміння половини тіла, порушення зору. 

Якщо протягом кількох хвилин в людини з'явилися всі ці симптоми, це невідкладний стан - негайно викликайте екстрену медичну допомогу.

- Скільки часу на порятунок має людина з інсультом? 

- За сучасними стандартами, якщо ми встигаємо доставити людину у медзаклад до 4 годин від перших ознак інсульту, то є можливість відновити кровопостачання головного мозку та зупинити прогресування інсульту. Тобто можна не тільки врятувати людину, а й мінімізувати наслідки інсульту. Тому, чим швидше надати потрібну допомогу, тим більше у хворого шансів повернутися до нормального життя й уникнути інвалідності. Наші бригади приїжджають на інсульти максимально оперативно. Знову ж таки: важливо правильно відповісти на запитання диспетчера, адже коли бригада знає, що орієнтовно відбувається на виклику, то їй легше підготуватися і взяти необхідну апаратуру.

- Чим оснащені ваші машини? 

- Ми маємо три санітарні авто типу В, які розроблено та обладнано для транспортування пацієнтів, здійснення основного медичного догляду та нагляду за ними. 

Існує ще вищий клас – С, реанімобіль, і ми всіма силами намагаємося до нього дотягнутися, вносимо додаткове обладнання. 

У нас є носилки з функцією можливого транспортування пацієнта, дефібрилятори, кисневі маски, апарати для штучної вентиляції легень, кисневі балони, електрокардіографи, термобокси, відсмоктувачі, вакуумні матраци, вакуумні шини, спинальні дошки, фіксатори для шийного відділу хребта тощо. 

Коли я прийшов у «швидку», з тим обладнанням важко було працювати. А зараз у нас є те, про що ми і мріяти не могли. Бо екстрена медицина крокує у ногу з часом і з загальномедичною практикою.

Наприклад, тепер дефібрилятори є у всіх машинах. Коли у людини раптово порушується ритм серця та при фібриляції шлуночків, коли між життям і смертю всього лише п'ять хвилин, з його допомогою людину можна врятувати. І зробити це може кожен фельдшер, не обов’язково лікар. За минулий рік у нас було дві вдалі реанімації. Здається, і не багато, але це два врятованих життя... 

- Який у вас штат?

- Зараз 43 людини. Наша станція добре відремонтована. У нас є душова кабінка і пральна машина, щоб співробітники, повернувшись з виклику, де з них сім потів зійшло, могли привести себе у порядок. Щоб вони відчували себе не просто механізмом, який виконує свою функцію, а людьми.

-Тож ваші бригади виїжджають по всьому колишньому Кремінському району?

- Так, окрім Варварівки, Кудряшівки і Новоастраханського «кута». Ми обслуговуємо Кремінну, Новокраснянку, Стару Краснянку, Житлівку, Піщане, Червонопопівку, Голікове і Красноріченське крило аж до Сватівського району. Але не можна сказати, що ми виїжджаємо тільки туди. «Невідложка» працює за принципом екстериторіальності. Тобто на виклик їде та бригада, яка наразі найближче розташована до місця виклику. Наприклад, надійшов дзвінок із Новомикільська, але бригада з Красноріченського виїхала у Нововодяне. Тож у Новомикільське приїдуть медики зі Сватового – так буде швидше. Так само наша «швидка» виїде на екстрений виклик у Рубіжне, якщо там всі машини зайняті. Адже життя людини – для нас найвища цінність. 

Працівники екстреної медичної служби завжди готові рятувати людей. Незважаючи на карантин, а ще на постійні чергування, стреси і втому. Тож побажаємо їм спокійних чергувань, а жителям нашої громади – міцного здоров’я і менше тривог! 

Яна ВЕЛИЧКО.