Сергій - колишній патрульний поліцейський, який із перших хвилин повномасштабного вторгнення залишився на Луганщині. Разом із колегами він евакуйовував цивільних з Рубіжного, Сіверськодонецька, Лисичанська та прилеглих сіл, працюючи під постійними обстрілами.

Після вимушеного виїзду з області продовжив службу, але вже на передовій, у складі зведеного підрозділу, який згодом став основою бойової бригади «Хижак».

Сьогодні Сергій керує роботою понад 60 медиків: організовує евакуацію поранених, контролює злагодженість усієї ланки допомоги - від «кейсевака» на позиціях до медеваку та стабілізаційного пункту. А в найкритичніші моменти особисто виїжджає на найнебезпечніші завдання.

Щоденні ризики для нього й побратимів - реальність. Ворожі дрони, обстріли, знищена техніка, небезпека кожного маршруту. Але він продовжує роботу, яка рятує життя.

За свою службу Сергій Подгорний отримав низку відзнак, серед яких - нагороди МВС, Головнокомандувача ЗСУ та Президента України. Проте для нього найважливіше - знати, що завдяки його команді наші воїни отримують шанс вижити.

«Моя робота має сенс, коли бійці повертаються живими. Це найбільша нагорода», - каже Сергій.

Першоджерело інтерв’ю: SD.UA - «Кожен виїзд – як останній»: https://sd.ua/news/36205