Останнім часом встановлював сонячні батареї в Євросоюзі, отримав великий досвід.

І тільки коли втратив можливість виїжджати й надовго залишився в селі, зрозумів, як багато він йому заборгував! Що ж, настав час віддати борг. Бо ж так любить своє село і більш за все не хоче, щоб воно спорожніло, щоб у ньому завмерло життя.

Спочатку допоміг одному господарю продати будинок. А потім, з легкої руки, це стало його справою ось уже впродовж кількох років.Так, він бере на замітку пустуючі будинки, знаходить господарів, контактує з ними, а потім шукає охочих на ці помешкання. З потенційними покупцями працює продумано, уважно і турботливо: забирає своєю машиною з залізничного вокзалу, маршруток, проводить екскурсії по селу, показує будинки (ключі в нього є).

- Якщо господар продає житло, то він показав свій будинок - і на цьому все. Покупцю не сподобалося, скажімо, і він іде з села. А я зацікавлений, щоб покупець залишився в селі, тож показую всі будинки, розповідаю, що треба в тому чи іншому помешканні доробити, знайомлю з селом. На перших порах у всьому допомагаю людям, які ще чужі в нашому просторі, ще не освоїлися: ідрова допоможу купити, і в ЦНАП підвезу, і в банк. А ще можу грубу зробити, електрику відремонтувати, - ділиться Сергій.

- А як до Вашої діяльності ставиться староста села? - питаю.

- Ми з нею, Оленою Олексіївною Фоменко, і живемо на одній вулиці, і працюємо в тандемі. Їй, у силу своєї діяльності, немає часу цим займатися, а я, виходить, допомагаю старості «оживляти» нашу малу Батьківщину.

За цей час вдалося продати більше 30 будинків. (Більшість людей приїхали до нас з Донецької області, з Покровська, Мирнограда).

Це, звичайно, крапля в морі. Але маю надію, що процес набиратиме обертів. Наразі у продажу є 7 будинків, біля яких - 20-60 соток землі. Ціни - від 70 до 100 тисяч гривень.(Найдорожчий двоповерховий особняк купили за 5 тисяч доларів).

Продається також квартира за 90 тисяч гривень (потребує косметичного ремонту) у колишньому вчительському будинку.

Село у нас дивовижне, цікаве, специфічне, єдине таке на Україні. За день його пішки не обійдеш. Верблюжка називається.

Ця місцевість була колись лісостепом з повноводною, незамерзаючою, з гарячими джерелами річкою і використовувалася для випасання чи стояння гуртів або караванів верблюдів татарських орд.

Про назву місцевості і села існує легенда, яка розповідає про караван верблюдів, який затонув на тій річці разом з людьми та багажем. З тих пір люди, що жили поблизу річки і бачили все те, почали називати річку Верблюжкою. А потім і село назвали Верблюжкою.

Село в протяжності займає 15 на 8 кілометрів. Населення - до 2 тисяч людей.

Працюють агропідприємства, фермери, великий свинокомплекс більш ніж на 10 тисяч голів свиней, тракторні бригади.

Школа-ліцей з дитсадком розміщується у триповерховій споруді, дітей до неї підвозять шкільними автобусами.

Є супермакет, багато магазинів, аптеки, ФАП, церква, відділення поліції, бібліотека, відділення пошти, пожежної.

Дороги є асфальтовані і грунтові. Газу немає, опалення дровами або пелетами. Навколо села більше 15 ставків.

Село аграрне, потребує людей робітничих професій: трактористи, водії, слюсарі, електрики, зварники, різноробочі.

Для жінок є робота на свинокомплексі (зарплати пристойні), у сфері обслуговування.

До Верблюжки з міст Олександрія і Знамянка - 50 км, з Кривого Рогу - 65, Кропивницького - 85, Києва - 280 кілометрів. Траса нова.

- Телефонуйте (098 77 20 947), приїздіть, зустріну, все покажу, влаштую на ніч, за потреби, - говорить Сергій. - Всі будинки готові до проживання, частково з меблями. Оренди житла немає, під виплатку теж не погоджуються господарі. Ото ж, дивіться, що до душі ляже - те і ваше. А поселитесь у Верблюжці - не пошкодуєте!