Тетяна Несчетна: "Я навіть уявити не можу, що фабрика припинить свою діяльність назавжди"

Тетяна Несчетна: "Я навіть уявити не можу, що фабрика припинить свою діяльність назавжди"

Тетяна Несчетна: "Я навіть уявити не можу, що фабрика припинить свою діяльність назавжди"

Продовжуємо історію підприємиці Тетяни Несчетної з Кремінної, яка переїхала в Лубни. Початок тут.

- Весь цей час шукали роботу, бо житло треба було оплачувати.

  • Першою працевлаштувалась невістка Марина, в салон краси.
  • Потім онук Михайло пішов охоронником у міськгаз (одночасно навчається в магістратурі Луганського університету імені Шевченка, за спеціальністю "підприємництво, торгівля і біржева діяльність". Сподівалася, що він продовжить мою справу у Кремінній).
  • Син Андрій майже рік працював водієм. Хоч і закінчив фармакадемію, а за спеціальністю влаштуватися тут проблематично.
  • Дочка - провізор - теж довго не могла знайти роботу. Наразі працює в аптеці.
  • Я влаштувалася на роботу у травні, у приватне харчове підприємство «Гармонія-продукт». Прийняли мене технологом, потім - головним технологом. Три місяці навіть директором попрацювала. І майже два роки була заступником директора з виробництва.
  • Виготовляли торти, печиво, тістечка, кулінарні вироби, хот-доги, бургери, котлети і сосиски в тісті. Фірмовий магазин підприємства знаходився напроти школи, тому ця продукція користувалася попитом. Тут опанувала нову спеціальність по напівфабрикатах: готувала пельмені, сирники, гречаники.
  • Був на підприємстві і млин, все це для мене знайоме, цікаве.
  • На жаль, при такому асортименті продукцї процес виробництва знаходився на низькому рівні: все робилося вручну, ємності з тістами, кремами тягалися по підлозі, ніяких транспортерів. Для мене це було дивно. Адже на нашій фабриці все було механізовано: автоматичні ваги, шнекова подача борошна в тістоміску, парогенератор для варки глазурі, працювало дві штамп-машини для нарізки різних форм пряників тощо.
  • Та, незважаючи на велику долю ручної, примітивної праці, зі своєю продукцією ми вже виходили на широкий ринок, знайшли покупців на лимонні тістечка навіть у Києві.
  • Я встигла побувати на майстер-класі по хлібо-булочних виробах у Києві. Круасани навчилась робити, італійський хліб чіабатту, інші сучасні хліби: з гарбузом, з в’яленими томатами.
  • У мене були великі плани щодо розширення виробництва.
  • Однак, власник вирішив згорнути підприємство. Сам він співак, виробництвом не займався, йому воно було не цікаво.
  • Люди розрахувалися, я з 20 грудня 2023 року вимушена була кинути справу, до якої прикипіла і в якій знайшла спосіб реалізувати себе в нових умовах.
  • Майже рік жила без роботи, була у постійному пошуку. Куди не подзвоню, як не розповім про свій досвід, професіоналізм, що все життя віддала галузі харчової промисловості, а тільки доходило до пункту про вік - розмова закінчувалася.
  • Коли стала вдаватися до хитрощів і називати меншу паспортну цифру, то справа просувалася краще, запрошували навіть на співбесіду, але брали все рівно молодших.
  • Нарешті мені запропонували роботу в «Маркет-опт» - мережі магазинів, яких налічується більше 500 по Україні. Була співбесіда, два тижні на стажування. Довелося дещо перевчатися, опановувати нові види діяльності.
  • 9 січня у Лубнах відкрився супермаркет з виробництвом, і мене призначено завідуючою цим виробництвом. У моєму підпорядуванні 25 людей і чотири відділи: суші, піци, кав’ярня і кулінарія. Ми будемо готувати, окрім суші і піци, бургери, круасани, робити салати, гарячі закуски, м’ясні вироби, вареники, пиріжки тощо.
  • Тут я працюю за сумісництвом, бо моє ТОВ «Кремінська харчосмакова фабрика» залишається в держреєстрі, воно не закрито, воно чекає нас. Я собі уявити навіть не можу, що фабрика припинить свою діяльність назавжди. Адже я переступила її поріг 17-річною дівчиною, тут проходило моє кар’єрне зростання аж до директора. Я люблю цю роботу і іншої долі собі не хочу. Війна зміцнила мене, як спеціаліста, я багато чому навчилася. Скільки нових ідей з'явилося! Якби приїхати додому (з новою енергією, новими знанннями, багатими емоціями), я б розгорнула підприємство на повну потужність, розширила б асортимент, почала б виробляти напівфабрикати, відкрила б відділ кулінарії і…і…і…скільки б ще нового впровадила у рідному місті.
  • Якби ж хоч трішки років назад повернути, щоб все набуте встигнути втілити в життя!

Слідкуйте за нашими новинами на телеграм каналі
20:50
212
Немає коментарів. Ваш буде першим!