Ото ж, наш співрозмовник - кремінянин Микола Миколайович: 

- З початком війни, ми залишалися в Кремінній до 21 березня 2022 року. Сподівалися, що це жахіття скоро закінчиться. Але ставало з кожним днем все небезпечніше. Тож прийняли важке, невідворотне рішення: разом з дружиною і 14-річним сином виїхали з Кремінної на власному автомобілі.

Спочатку - Дніпро, в якому пробули 10 днів. Далі поїхали на Буковину, в Чернівецьку область, де знайомі запропонували житло в селі Бабіно Вижницького району. Умов особливих не було, жили в літній кухні. А оскільки в квітні там ще були заморозки, то потерпали від холоду; помитись - ніде, зручності - на вулиці.

В липні переселилися у Вашківці цього ж району, в гуртожиток медичного коледжу. Звісно, що умови там були не для тривалого проживання. Ото ж знову довелося переїжджати. На цей раз - у шелтер Кіцманського району, тієї ж Чернівецької області. Там перебували аж до квітня 2024 року.

Пожили і в Лужанах, у будинку-замку, який надали друзі. Краса, затишок, комфорт і всі зручності не переважили, на жаль, ціни, яку треба було заплатити за опалення будинку взимку.

І знову: як бути? Це питання постало вже шостий раз відтоді, як покинули домівку.

Влітку знайомі з Кремінної зателефонували і повідомили, що вони отримали житло в містечку Хансена Київської області. Запропонували заповнити анкету. Дружина цю ідею сприйняла скептично. А я зважився, заповнив анкету, розповів свою історію поневірянь та чомусь вірив, що все вийде.

І о, чудо! 4-го липня нинішнього року ми отримали ключі від двокімнатної квартири у селі Тарасівка Фастівського району на Київщині!

Що це за проект? Американський благодійник Делл Лой Хансен, разом з Благодійним Фондом «Містечко Хансена», у липні минулого року розпочав на Київщині будувати житло для родин, які втратили домівку через російське вторгнення. І вже у жовтні цього ж року у Тарасівці відкрили першу чергу «Містечка Хансена». Ключі від квартир отримали 80 родин ВПО. Потім були друга і третя черга. Надалі планується будівництво ще 432-х помешкань трьох типів.

- Я ділився цією радістю зі своїми земляками, надсилав їм анкету, яку треба було заповнити, спонукав їх діяти, розповідав про критерії відбору, про те, що переваги в поселенні віддають багатодітним сім’ям, особам з інвалідністю, учасникам бойових дій і їх сім’ям тощо. Ну, і звичайно ж, в пріоритеті - вчителі, медпрацівники, спеціалісти по ремонту, електрики, сантехніки. Адже на території містечка будується школа для дітей ВПО на 700 місць, яка стане до ладу у 2025 році (вже на сьогодні тут проживає 500 дітей). І містечко планують далі розбудовувати, де, за прогнозами, проживатиме близько 5 тисяч людей (поки що тут - близько 1,5 тисячі осіб). Будівництво триває, ще не всі будинки здано в експлуатацію.

Незабаром відкриється поліклініка і, до речі, наша кремінянка, яка також отримала тут житло, буде в ній працювати.

Початок. Закінчення читайте тут.

Ганна ПАЛАМАРЮК.