Олена Авчиннікова: «Мені пощастило не просто мати найкращу в світі роботу – навчати дітей, а й робити свою справу з любов’ю».

Олена Авчиннікова: «Мені пощастило не просто мати найкращу в світі роботу – навчати дітей, а й робити свою справу з любов’ю».

Олена Авчиннікова: «Мені пощастило не просто мати найкращу в світі роботу – навчати дітей, а й робити свою справу з любов’ю».

24 квітня 2024 року музей декоративно-вжиткової студії «Чудова майстерня» Кремінського центру дитячої та юнацької творчості відзначає свій перший важливий ювілей — 10-річчя від дня створення! Саме в цей день у 2014 році кабінет-музей декоративно-вжиткової студії було відкрито на базі Кремінської школи № 3.

«Чудова майстерня» пройшла довгий шлях розвитку та успіху, і більшість кроків цього шляху припали саме на роки боротьби України за свою незалежність. Та й сьогодні, в часи повномасштабної війни, релокована у Дніпро студія пристосовується до реалій, щоб і далі навчати дітей бачити прекрасне у повсякденному житті.

Детальніше історію свого музею нам розповідає Олена Авчиннікова.


«Чудова майстерня»: з чого все починалося

Наша співрозмовниця Олена Володимирівна Авчиннікова - керівниця студії «Чудова майстерня» з 2006 року, завідувачка відділом технічної та декоративно-вжиткової творчості Кремінського центру дитячої та юнацької творчості - з 2012 року, переможниця обласних етапів Всеукраїнського конкурсу «Джерело творчості» 2012 та 2016 років, переможниця обласного етапу Всеукраїнського конкурсу рукописів навчальної літератури для позашкільних навчальних закладів системи освіти 2018 року, а з 2014 року має педагогічне звання «керівник гуртка-методист».

- Олено Володимирівно, розкажіть, як почалася робота студії?

- Перша грамота, яку отримали вихованці декоративно-вжиткової студії «Чудова майстерня», датована 2006 роком. Це рік, з якого почав працювати гурток «Чудова майстерня» Кремінського центру дитячої та юнацької творчості (раніше БДТ). Пізніше гурток став називатися студією, адже в програму занять додалися нові напрямки навчання.

- Яким було життя «Чудової майстерні» до 24 лютого 2022 року?

- До війни студія працювала на найвищій своїй потужності. Викладання охоплювало 85 дітей шести вікових груп в діапазоні від 3 до 21 років: 2 групи дитячого садка, молодша група, середня і старша група – на базі Кремінського ліцею № 3; середня група на базі КЦДЮТ. 

Щоб поділитися своїми знаннями і досвідом, я проводила навчальні заходи і для педагогів нашого міста. Думаю, чудовими й неповторними в пам’яті багатьох колег залишилися наші прекрасні зустрічі-семінари, які проходили регулярно з 2012 року двічі на рік. 

В нашій студії викладалися напрямки декоративно-вжиткової творчості: орігамі, писанкарство, світфлористика, канзаші. Я працювала 6 днів на тиждень, бо подібне навантаження неможливо було вмістити у 5-денний робочій тиждень. Але я дуже люблю справу, якою займаюся, бо на моїй роботі завжди свято! По-перше, діти приходять до мене не тому, що треба, а тому, що самі обрали цей напрямок, їм подобається, їм цікаво. По-друге, безкінечні виставкові активності створюють атмосферу гарного настрою. А по-третє, легко і приємно навчати тому, що добре вмієш сама! Я маю вже понад 20 років педагогічної діяльності, 17 з яких я навчаю творчості. ФОТО 12

- Створення музею – це Ваша ідея? Як вона виникла?

- Так, поступово в процесі навчання учнів у мене зародилася ідея створення такого освітнього простору, в якому було б комфортно всім: учням здобувати знання, педагогу викладати, а батькам і відвідувачам наших чисельних заходів було б на що подивитись.

За неймовірної підтримки директорки ліцею Ірини Вікторівни Решетняк 24 квітня 2014 року на базі Кремінського ліцею № 3 було відкрито кабінет-музей декоративно-вжиткової студії «Чудова майстерня». Приміщення стало одночасно і музеєм, в якому експонуються найкращі вироби учнів-переможців різноманітних заходів - виставок, конкурсів, фестивалів, і навчальним кабінетом, в якому проводяться заняття. Кабінет був максимально обладнаний для навчання дітей різноманітним видам декоративно-вжиткової творчості: це техніка, необхідні матеріали та інструменти, відповідна література, різноманітна наочність, приміщення, де затишно, красиво, яскраво, радісно, зручно, де все під рукою…

Музей було відкрито урочисто із запрошенням педагогічної спільноти міста, батьків, учнів, представників громадськості, преси, народних майстрів, представників культури нашого району. Це був один з найщасливіших днів у моєму педагогічному житті. 


До 1000 експонатів налічував фонд музею напередодні війни

Потім йшли роки і кабінет продовжував наповнюватися новими експонатами, виховуючи в дітях любов до краси, бажання створювати чудові речі власноруч. В цей кабінет приходили малими ніжками, невпевнено і нерішуче, а кілька років потому випускалися вмілими й впевненими у власних силах.

На початок 2022 року музей знаходився в найкращому своєму стані, налічував до 1000 експонатів, нам вже не вистачало місця для експонування - настільки ми виросли. Дуже багато уваги, особливо з 2014 року, надавалося створенню сучасних виробів національно-патріотичного забарвлення із використанням здобутків минулого з поєднанням сучасних технік, матеріалів та інструментів. Наймонументальніші роботи створювалися по декілька місяців, налічували в собі до 5 тисяч елементів (модулів). Це були найкращі наші витвори.

Старші вихованці постійно демонстрували свої навички, здобуваючи чисельні нагороди. Від 100 до 150 нагород приносив нам кожен навчальний рік. Звичайно, бували й певні труднощі, наприклад, з початком коронавірусних обмежень участь у заходах майже припинилася, але, на щастя, ненадовго, бо ми швидко адаптувалися до змін, і, як і весь світ, перейшли на дистанційні рейки. Здолали всі труднощі, навчалися, отримували, здобували. Я замислювалася над розширенням, розмірковувала над тим, що скоро 10-та річниця відкриття музею і треба вигадати цікавий формат святкування ювілею. Ще на той час я вже неодноразово отримувала від директора КЦДЮТ Надії Іванівни Дудіної пропозицію подання дитячого колективу на присвоєння йому звання зразкового. І ця ідея вже почала приймати в моїй свідомості реальні риси, адже в нас були на це всі шанси.


Повномасштабне вторгнення та зруйновані мрії

Це щасливі мрії, які ось-ось мали стати реальністю. Але 24 лютого 2022 року в наше життя прийшов чорний день, який триває донині. В жахливій поспішності, мало розуміючи, що відбувається, не вірячи, що в сучасному світі в нашій країні може статися кровопролитна масштабна війна, довелося виїхати з рідного міста.

У квітні 2022 року все ще вірилося, що біда ненадовго, що все владнається, адже люди мають зрозуміти, що помилилися, що немає ніякої причини, щоб вбивати громадян сусідньої країни і руйнувати їхнє життя. Але виявилося, щодо нас прийшли не люди, тому два роки потому ілюзій більше немає.

- Яка доля Вашого музею зараз?

- 25 січня 2023 Кремінський ліцей № 3 було зруйновано. Важко описати, що відчуваєш емоційно, коли руйнується школа, в якій ти 18 років не просто працювала, а майже жила. Школа зруйнована, а мій музей трьома своїми вікнами-очима ще дивиться на це цей світ з висоти четвертого поверху. Та в мене вже ніколи не буде змоги зайти в рідні стіни, сісти за свій стіл, поглянути в ці вікна… Перші місяці мені навіть снилося, як я блукаю по кабінету, збираю вцілілі речі, намагаюся врятувати хоч щось…

Спочатку був відчай і багато сліз. Потім просто йшли зимові місяці сірого смутку. Навесні, з появою сонця, я почала оживати і виношувати ідею відновлення всього, що втрачено. Поступово я змусила себе повірити, що в мене ще буде інша школа, інші двері, інше життя – найголовніше, втримати себе у собі… Всі люди зараз багато чого втрачають, проте шукають можливості відновлення.

Друге життя студії «Чудова майстерня» на Кремінському гумахабі в Дніпрі

Влітку 2023 року на базі Кремінського гуманітарного хабу в місті Дніпро була створена чудова дитяча кімната для навчання й розваг. У той момент я розпочала там очне викладання – проведення творчих майстер-класів для діток-ВПО Луганщини. А потім там відновилася і робота студії «Чудова майстерня».

Увесь 2023 – 2024 навчальний рік тут на постійній основі навчається група дітей віком від 6 років. Це 10 діточок, деякі ходять постійно, деякі змінюються на інших з певних причин. Додатково двічі на місяць ми з педагогом-організатором КЦДЮТ Ганною Михайлівною Мухою проводимо яскраві розважальні заходи з елементами майстер-класів, присвячені різним святам. Матеріали та інструменти для роботи здебільшого були надані управлінням освіти, культури, молоді та спорту Кремінської адміністрації, частково придбані працівниками КЦДЮТ. 

Ми продовжуємо демонструвати свої навички на весь світ: вихованці двох воєнних років дистанційних і очних груп – призери різноманітних заходів: обласних, всеукраїнських, міжнародних. За 2022 – 2023 навчальні роки ми маємо 46 нагород, за цей навчальний рік станом на березень – вже 74 нагороди! І це ще не межа, бо попереду участь Великодніх конкурсах, де ми сподіваємося отримати на гарнірезультати.

- Які плани маєте на найближчий час?

- Я вважаю, що збільшення кількості досягнень в цьому навчальному році стовідсотково пов’язано з частковим відновленням очного навчання. Тому мені хотілося б в на наступному навчальному році ще запровадити «бебі-групу» - заняття з дітками від 3 до 5 років, які не ходять в садочки, і на відміну від школярів, не мають навіть дистанційного формату спілкування з однолітками та педагогами. Зараз розмірковую, де і як це можна зробити.

Люби свою роботу і все вийде!

- Що Вас надихає не складати рук, а продовжувати навчати дітей прекрасному?

- Звичайно, що всі мої досягнення не могли б бути здійсненними без підтримки колег і керівництва. Щиро завдячую за плідну співпрацю, підтримку, віру в мене й мої ідеї двом чудовим педагогам, директорам, з якими маю честь працювати впродовж тривалого часу - Надії Дудіній та Ірині Решетняк, педагогу-організатору КЦДЮТ Ганні Мусі - за всі наші спільні активності, які були реалізовані, і які ще попереду. Завдячую своїм учням - від найменших до найстарших, батькам які знаходять час, щоб привести на заняття своїх діток, які підтримують свою малечу в їхніх перших кроках в чарівну країну творчості.

Бувають моменти, коли важко і душить безвихідь, тоді я думаю про всіх тих незнайомих мені людей, наших воїнів, хто вже понад два роки робить все, щоб Україна дихала і жила, щоб ми мали змогу працювати, навчати дітей, хоч і в умовах, далеких від ідеальних, але навчати добру, справедливості, стійкості й любові.

Хтось з відомих людей колись сказав: «Роби, що любиш, і на цьому шляху здобудеш щастя!» Мені пощастило в цьому житті не просто мати найкращу у світі роботу – навчати дітей, а робити свою справу з любов’ю.

Щиросердно дякую за це всім, хто зі мною поруч, хто зі мною на відстані, хто зі мною є однодумцями.

А ми дякуємо Олені Володимирівні за її невтомну працю, за великий талант і бажання продовжувати навчати наших дітей і долучати до світу творчості, попри всі труднощі і виклики! Бажаємо «Чудовій майстерні» нових успіхів, позитивних досягнень і багато талановитих вихованців! А всьому колективу Кремінського центру дитячої та юнацької творчості – натхнення, віри і перемог! 


Слідкуйте за нашими новинами на телеграм каналі
11:15
179
Немає коментарів. Ваш буде першим!