Майстер нігтьового сервісу Катерина Драньова: «Попри війну, мрії мають збуватися!»

Майстер нігтьового сервісу Катерина Драньова: «Попри війну, мрії мають збуватися!»

Майстер нігтьового сервісу Катерина Драньова: «Попри війну, мрії мають збуватися!»

Історія подружжя Катерини і Антона Драньових, які залишили дім і бізнес у Кремінній, та вимушені тепер розпочинати все з нуля у Дніпрі. 

Подружжя Драньових у Кремінній мали свій бізнес. Антон впродовж 20 років був віконних справ майстром. Нові вікна і балкони у оселях кремінян - то його рук творчість.

Катерина творила іншу красу. 14 років працювала у бьюті-сфері майстром манікюру і педікюру. І вже навчала цій професії інших дівчат. А ще мріяла відкрити свій салон (для цього була готова під ремонт квартира), адже в них підростали донечки, які були б гарними партнерками у роботі.

Вони виховували трьох дівчаток: доньку Антона від першого шлюбу - Дар’ю; Анастасію, доньку Катерини від першого шлюбу, та спільну донечку Єлизавету. І дуже хотіли мати ще спільних дітей.

На жаль, мрії і про дітей, і про власний салон, і про інші земні людські бажання довелося залишити у Кремінній…

А у Дніпрі вони почали життя з чистого аркуша.

Антон перекваліфікувався з керівника невеличкого колективу, ефективного підприємця, на простого водія. Уже рік працює в Рубіжанському УПСЗН, займається гуманітарною допомогою, відправляє її поштою жителям Луганщини, які живуть у різних куточках України; тим, хто живе у Дніпрі й області і не може отримувати допомогу у хабах, - розвозить за місцем проживання.

Катерина, пройшовши стажування у декількох салонах, отримавши не одне запрошення (робота її дуже подобалася), обрала салон на Набережній Перемоги. Працювала там і шукала приробіток.

На жаль, у Кремінній залишилося все обладнання, апаратура. А тут приїхав до них з рідного міста свекор і привіз лампу, матеріали. Ото ж з’явилася можливість відновити свою справу, як ФОП. Винайняла приміщення і пробувала робити сама на себе. 

Приймала кремінських, рубіжанських, сєвєродонецьких клієнтів, і не переставала мріяти про власний салон. Але ж для цього потрібні кошти.

Якось натрапила в інтернеті на посилання, і подала заявку на міжнародну допомогу для розвитку малого бізнесу і для тих, хто його втратив під час вторгнення Росії на Україну.

Не раз і не однією людиною доведено: якщо дуже чогось хотіти - воно неодмінно збудеться.

У Катерини збулося! В один момент дізналася, що буде мамою і що на першому етапі схвалена її заявка на грант.

Вона працювала на двох роботах до самих пологів. Одночасно проходила етапи конкурсного відбору на отримання гранту.

У квітні у Антона і Катерини народилася Улянка.

- У нас виросли крила! Ми дуже чекали цю дитину ще у Кремінній, а вона появилася саме у Дніпрі, ніби підтримуючи нас і переконуючи, що все буде гаразд. Діти надають сил, натхнення, вони об’єднують. Дивлячись на неї, - забуваєш про жахи сьогоденняі віриш, що все здолаєш заради майбутнього дітей, - говорить Катя.

Компанії Mercy Corps та Міжнародній організації з міграції (МОМ) сподобалася заявка Катерини, вона пройшла перший етап конкурсу. А на другий етап представники донорської організації завітали в приміщення, де вона планувала розпочати свій бізнес. Побачивши її з маленькою дитиною, здивувалися, як же вона планує працювати? Та, дізнавшись про могутню групу підтримки в особі чоловіка, доньок і родичів, питань більше не задавали.

Вона покинула салон на Набережній Перемоги (хоча і зараз її кличуть на роботу), написала бізнес-план, уклала договір з донорською організацією. І вже скоро отримала 60 тисяч гривень допомоги на розвиток малого бізнесу. За ці кошти придбала обладнання: витяжки для манікюру і педікюру зі світлом; лампи, сенсорну настільну та для сушіння гель лаку; тумбу з шафою для оброблених інструментів; педікюрне крісло; косметичний візок, полицю з підсвіткою, деякі матеріали тощо.

Ще тисячу доларів дала інша організація. За ці кошти придбала три стільці, стіл для роботи, матеріали.

- Я дуже люблю свою справу. Працювати почала з 9 класу. Впродовж 14 років, крок за кроком йшла до своєї мети, піднімалася, розвивалася. Та з військовою агресією втратила все, що мала, весь свій міні-бізнес. Наразі стараюся його відновити. Вже повноцінно працюю в своєму салоні  (м. Дніпро, проспект А.Поля (колишній Кірова), 28 а (червона лінія). Напрацьовую клієнтську базу, бо вдома вона була немаленька. Дякую кожному клієнту, кожній людині, які йшли зі мною вперед та знаходять мене навіть в іншому місті.

Надалі планую збільшувати колектив, братиму працівників.

- А як же ваші доньки - партнерки?

- Поки що Даша перебуває у Фінлядії.

Настя закінчила перший курс медичного коледжу у Дніпрі. А ще пройшла курс Інтенсив Медіа академії і отримала Сертифікат за напрямками основи журналістики, основи блогерства, курси телеведучих, основи відеозйомки та відеомонтажу.

Ліза закінчила 3-ій клас онлайн у Кремінській школі №4.

Паралельно займається у дуже класному гурткуYES_production. Тут діти мають можливість розвиватися у різних напрямках: танці, манери, постава, гімнастика, постанова мови, основи поводження в суспільстві, модельна справа тощо.

Талановитий керівник Валерія «ліпить» з наших дітей інтелектуально розвинутих особистостей. Дякую їй за це!

Ліза вже декілька разів була на фотосесіях, рекламувала вбрання в магазинах.

У гуртку вона знайшла багато друзів і дуже любить цей колектив.

Ото ж дівчатка - творчі особистості, кожна розвивається у своєму напрямку. Надійна «партнерка» поки що тільки Улянка, яка від мами - нікуди. А як буде далі, який шлях оберуть для себе доньки - хто знає?

Одне достеменно відомо: вони стануть на свою дорогу, виховані в дусі високих людських і сімейних цінностей.

- Найдорожче - це сім’я. Я дуже вдячна своєму чоловікові, дітям за нашу міцну родину, за те, що розуміємо, бережемо, підтримуємо одне одного, - каже Катерина. - Родина, сім’я - це і наша Кремінна, найдорожча. Нема того дня, щоб ми не говорили про рідне місто. Всі дуже хочемо повернутися додому,налагодити свій бізнес, відбудувати Кремінну. Аби вона тільки вистояла, тільки б жила! 

Якось мені одна жінка порадила: хочеш,щоб твій дім вцілів - щоночі, перед сном, уявляй його у сріблі. Це гарний оберіг.

Уявляйте і ви своє місто таким, у срібному сяйві! І не переставайте мріяти! Бо мрії збуваються!

Слідкуйте за нашими новинами на телеграм каналі
13:10
404
Немає коментарів. Ваш буде першим!