Спортом, а саме легкою атлетикою, хлопець почав займатися влітку, коли закінчив сьомий клас. Старші класи закінчив у Луганському обласному ліцеї-інтернаті фізичної культури і спорту в Кремінній. В 2016 році, на Спартакіаді «Повір у себе» серед дітей з інвалідністю у Миколаєві, Кирило завоював три золоті медалі зі свого класу. В подальшому він неодноразово вигравав різноманітні змагання з легкої атлетики. Це чемпіонати України, кубки України серед спортсменів з інвалідністю, які проходили щороку влітку та взимку. Зимові, зазвичай, відбувалися в Сумах. Літні – у Бахмуті Донецької області або в Кропивницькому Кіровоградської області.
Виїхати з окупованої Луганщини Кирилу з родиною вдалося тільки через три місяці після початку повномасштабного вторгнення.
- Спочатку я не зрозумів, що, де і як. Мені кажуть: підіймайся, збираємо сумки про всяк випадок, війна почалась! Усі думали, що 5-10 днів – і все закінчиться, але, на жаль, триває вже одинадцятий місяць повномасштабної війни. Ми виїхали через три місяці від її початку. Всю весну просидів, ховаючись у підвалі або за пічкою. Готував їсти нашвидкуруч, допоки це було можливо. Поки було тихо – тренувався біля будинку, далеко не відходив, тому що ліс замінували, а на стадіон і в зал іти було небезпечно.
- А в квітні наше місто окупували загарбники. Ми виїхали уже після цього. Постріли і вибухи було чути зовсім близько, був приліт у сусідній дім. Вирвало газовий лічильник і відірвало майже півбудинку разом з тим, але, на щастя, всі залишилися живими. З окупованої території ми виїжджали через Російську Федерацію, потім через країни Балтії: Росія – Литва – Латвія, далі до Польщі, а потім в Україну.
На Волині Кирило опинився, тому що його бабуся виїхала раніше у село Княгининок, під Луцьком, де він зараз і живе, а вона виїхала в інше місце, неподалік Горохова. Сім’я деякий час побула разом зі ним, а потім поїхали працювати до Польщі. А ще в Луцьку працює тренер з легкої атлетики Рожок Андрій Леонідович, з яким він познайомився раніше на чемпіонатах України, коли ще представляв Луганську область. Андрій Леонідович посприяв тому, щоб Кирила взяли у збірну області. Він не залишив спортсмена-переселенця у складний час, за що Кирило йому дуже вдячний.

За пропозицією тренера Кирило почав паралельно з легкою атлетикою займатися тхеквондо. 17 грудня 2022 року він брав участь у Кубку Любарта. Це був Всеукраїнський турнір з тхеквондо серед здорових, але паралімпійці виступали першими, вони показували традиційні особисті комплекси пумсе. Але і легку атлетику він поки не кидає, тренується паралельно. Минулого літа виступив на чемпіонаті Волинської області з легкої атлетики серед спортсменів з інвалідністю «Разом до перемоги», який проходив у Луцьку, також брав участь у чемпіонатах України серед здорових, тому що у 2022 році чемпіонатів серед паралімпійців було не багато. У майбутньому Кирило хоче потрапити до збірної України з тхеквондо, якщо все вийде.

- А якщо не складеться, то, можливо, поїду до іншої країни і буду виступати там у збірній з легкої атлетики.
Кирило навчається на четвертому курсі Луганського національного університету імені Тараса Шевченка в навчально-науковому інституті фізичного виховання і спорту. Зараз інститут переїхав до Лубен Полтавської області, весь освітній процес відбувається дистанційно, тому з цим проблем немає. Також він працює над науковою роботою, вже має досвід участі у предметних олімпіадах з педагогіки та з теорії методики фізичного виховання, в інститутських олімпіадах. Цього року планує взяти участь у Всеукраїнському студентському конкурсі наукових робіт.