«Ми вже лікуємо зубчики малечі у нашого кращого лікаря dr.aldakimova».

«Ура! Я знайшла класного стоматолога, яка привернула до себе з перших хвилин. Тепер буду лікувати зуби тільки в неї».

«Хто шукає класного спеціаліста і гарну людину - вам до неї».

«Чудовий стоматолог. Сергійко в захваті! У неї особливий підхід до дітей».

«Хочу подякувати стоматологічній клініці Dental Clinik Synergy, й особливо лікарю Наталії Олександрівні, за чудову роботу».

«Поліна сказала, що будемо лікувати зубки тільки у Вас. Дякую!».

Таких відгуків на сторінці в Інстаграм у стоматолога Алдакімової - безліч. Немає нічого дивного в тому, що лікарю дякують пацієнти за хорошу роботу. Та особисто мене здивувало те, що цей лікар дуже молода і що вона володіє особливим підходом до малечі, ще не маючи власних дітей.

- Як це у тебе виходить? - поцікавилася.

- Я зростала в сім’ї, де були тісні родинні зв’язки. І в мене було багато братів та сестер двоюрідних. Виховувала і рідну молодшу сестричку. Мабуть, ще тоді навчилася розуміти, відчувати настрої дітей.

Працюючи в Кремінній, де практично не було дитячих стоматологів, до мене приводили матусі своїх малюків, а потім рекомендували знайомим, рідним.

Тоді й переконалася, що у мене виходить ладити з дітьми і в цьому особливість, така собі фішка, моєї роботи.

Тому, тут розповіла роботодавцям про свої «плюси», вони зробили рекламу, що мають дитячого стоматолога. Інформація швидко розлетілася і в мене наразі непогана база клієнтів.

Наталя Алдакімова, разом зі своїм хлопцем, Олександром Журбою, у березні минулого року виїхали з Кремінної і зупинилися у Дніпрі. Оскільки взяли з собою домашнього улюбленця - котика - то непросто було знайти житло. Владнавши питання з квартирою - почали шукати роботу. Це було непросто для ВПО. Написала безліч резюме, пройшла не одну співбесіду…

І тільки восени натрапила на приватну стоматологію Dental Clinik Synergy, яку ще після 2014 року теж відкрили переселенці.

- Тому, вони мене зрозуміли, взяли під своє крило, допомогли адаптуватися у новому колективі, багато чому навчили. Адже я молодий спеціаліст, ще не все знаю. Тож головний лікар і зараз допомагає, контролює мою роботу, підказує.

Вважаю, що мені дуже пощастило з колективом, де працює багато дівчат, які переїхали у Дніпро з «гарячих» міст України. Ми підтримуємо одна одну, допомагаємо.

Я веду терапевтичний прийом дорослих, надаю весь спектр послуг дітям. Насправді з дітками працювати дуже складно, але та реакція - задоволені очі батьків, дітей, коли вже полікував, - надає наснаги, впевненості у твоїх можливостях. Особливо нелегко, коли приводять діток з попереднім негативним досвідом лікування. Тоді доводиться вмовляти, переконувати, що все буде добре. Приємно, коли це виходить і згодом ми вже товаришуємо з маленькими пацієнтами. Вдруге вони приходять до мене без страху.

Так, це непроста робота, але вона мені до душі.

А ще позитив у тому, що я лікую дітей, а вони - мене: бачиш їхні задоволені мордочки - і забуваєш на мить про реальність, яка, на жаль, сьогодні нікого не радує.

Олександр працює в Рубіжанській військовій адміністрації, займається гуманітарною допомогою, хабами, де люди отримують допомогу.

Як бачать майбутнє молоді люди, які тільки починають свій спільний шлях?

- Живемо одним днем, - каже Наталя. - Працюємо, радіємо маленьким успіхам і мріємо хоч колись потрапити додому. Бо дім - це не тільки твоє житло, місто, в якому народився і виріс. Дім - це друзі, знайомі, їхні руки, серця, посмішки. Дім - це велика родина, яка навчила тебе жити у цьому світі; це кровні зв’яки, які нічим не розірвати.

Я безмежно вдячна своїй великій родині за віру в мене та підтримку. Незважаючи на те, що багато з них знаходяться за тисячі кілометрів від мене, я відчуваю їхнє плече і це дає неабияку силу рухатися далі. Дякую всім!