У минулому році, на нашому сайті газети «Кремінщина» ми розповідали про двічі переселенку Олесю Ізуїту. Перший раз, у 2014 році, її сім’я переїхала з Луганська до Кремінної, на батьківщину чоловіка. Тут облаштувалися, придбали новий дім, почали відновлювати трудову діяльність. Саме завдяки Олесі у нашому містечку з’явився дитячий центр «Мозаїка», який став улюбленим місцем дозвілля для малечі та їх батьків (https://krm.lg.ua/novyny/918-olesya-izuyita-ya-vzhe-vkotre-pochekayu-vse-z-pochatku.html)

Тепер же від війни довелося втікати з Кремінної до Києва. Маючи досвід організації у дитячій культурно-розважальній сфері, Олеся вирішила і в Києві продовжувати цю діяльність. Разом з однодумцями, створила творчий центр, у якому розпочали працювати театральна і вокальна студії, робототехніка, студія раннього розвитку дитини.

Зазвичай, працюючи на цій царині, результати бачиш не достить скоро. А щоб заявити про себе і знайти дієву підтримку для подальшого розвитку, треба було швидко показати на що вона здатна. І Олеся у своїй театральній студії поєднала теорію з практикою, відразу взявшись за постановку вистави за мотивами серіалу «Венздей», сценарій до якої написала сама. А потім прийшла до університету культури Михайла Поплавського і запросила студентів на кастинг. Відібрала собі найкращих.

- Думала, що з ними набагато швидше буде просуватися робота. Але не врахувала, що це ж студенти-першокурсники, у них ще немає досвіду. Тому працювала з ними, і як режисер, і як викладач, - ділиться Олеся.

Добре, що має в цій справі вагомий досвід. 

Адже закінчила Харківський університет мистецтв за спеціальністю актор театру і кіно та викладач акторської майстерності і сценічної мови. Певний час працювала актрисою у Донецькому драмтеатрі.

А ось така велика режисерська робота, де задіяно 9 акторів і 12 учасників балету, була першою.

Та все вийшло! І вже за три місяці напружених репетицій прем’єра вистави відбулася на київській сцені. Це був успіх режисера і велика перемога студентів. Бо в інституті вистави роблять, зазвичай, на останньому курсі, а тут відразу така практика!

- Ви обрали для вистави відомий теле-серіал «Венздей», який уже поставила не одна творча група на сцені. Чому?

- Тому що дана тема сьогодні актуальна для дітей від 6 до 12 років. У мене діти саме такого віку, і я знаю що їм цікаво.

До того, ж я була на обох виставах, які поставили одеські творчі групи. І в мене виникло бажання подати історію про родину Адамсів, про неймовірну Венздей, про спілкування підлітків з батьками, про ті цінності, які для них сьогодні важливі, зовсім інакше. Я хотіла, щоб це була розважальна вистава, щоб маленькі глядачі брали в ній безпосередню участь.

Адже Венздей – це тік-ток, відосики, якими сьогодні захоплюються діти. 

Тому у нас є електричне шоу, флеш-моб, блогери. Тобто, ми зробили інтерактивну виставу.

Що ж, дебют вийшов вдалий. Першу нашу роботу подивилося близько 600 людей. Надалі плануємо виступати в Будинках культури Києва і квитки уже хочемо продавати. А на літо намітили з цією виставою тур по Україні.

Мені подобається те, чим я займаюся сьогодні. Бо духовний розвиток молодого покоління українців наразі надзвичайно актуальне завдання.

Спілкувалася Ганна ПАЛАМАРЮК.

Вихід цього матеріалу став можливим завдяки фінансовій підтримці Програми з допомоги та розвитку українських медіа (Ukrainian Media Aid and Development Program), частково профінансованій Міністерством закордонних справ Швеції (Swedish Ministry for Foreign Affairs).