Добрі справи творяться в «Добрі»

Ще зовсім недавно побачити на вулиці дитину з фізичними вадами було просто неможливо. Суспільство було не готове сприймати таких маленьких громадян. І вони, сам на сам, залишалися у обмеженому домашньому просторі аж до досягнення шкільного віку, коли їх вже можна було влаштувати в спеціалізовані інтернати. При цьому гаявся дорогоцінний час, коли порушення в розвитку дитини ще можна було скоригувати, якось виправити, надати допомогу. 

Автор Ганна Паламарюк. 

З 2014 року ця проблема знайшла позитивне вирішення, принаймні у Кремінній. Бо саме з цього часу у нас працює Центр соціальної реабілітації дітей з інвалідністю з промовистою назвою «Добро».

Який це потрібний і важливий заклад, яку неоціненну справу роблять його спеціалісти, не знають тільки ті, хто ніколи не вникав у суть проблеми особливих дітей.

А практичний психолог Центру Юлія Видай розповідає: 

– Особлива дитина – це велика робота для батьків, з нею постійно треба займатися, знаходитися в зоні її уваги. Буває, і відпочити немає змоги. З відкриттям нашого закладу батьки побачили, що вони не одні зі своєю проблемою, що у них є соратники, партнери, готові прийти їм на допомогу, зрозуміти їхній психо-емоційний стан. І мова тут іде переважно про мам, бо саме жінки тягнуть на собі цей віз, тоді як чоловіки йдуть із сім’ї, коли на світ з’являється така дитина. Вони не готові нести цей тягар.

За час роботи Центру в ньому пройшли реабілітацію сотні діток, які сьогодні навчаються в інтернатах, у загальних школах, які соціалізувалися в суспільство і почуваються в ньому більш впевнено. А ті стіни, де вони вперше відчули себе потрібними, не забувають, приходять сюди як додому. 

Сьогодні заклад відвідує 106 осіб. Причому, послуги і контингент за останні роки значно розширено. Якщо до 2020 року установа називалася Центр соціальної реабілітації дітей з інвалідністю, то сьогодні це Центр комплексної реабілітації дітей та осіб з інвалідністю. Тобто, у співпраці з Центром первинної медико-санітарної допомоги, рішенням ВКК, сюди направляються на реабілітацію не тільки діти, а й пацієнти старшої вікової категорії. 

Соціальний вихователь по роботі з дітьми Валентина Шевченко відзначає:

– Дуже приємно спостерігати за тим, як діти почали відкриватися. Бо коли вони знаходяться вдома, у них немає друзів, вони ні з ким, окрім рідних, не спілкуються, закрилися у своїй проблемі і не виходять в соціум. Часто батьки соромляться своїх дітей з вадами і навіть не виходять з ними на прогулянку. Тепер, навіть просто поговоривши з нашими спеціалістами, батьки знаходять підтримку, розуміння і вже не відчувають себе сам на сам з проблемою. Діти починають щебетати, у них з’являються емоції. Центр для них – і дитсадок, і школа. 

Мами ж тут відпочивають душею. Розуміючи, як це важливо для них, ставиться питання про те, щоб на законодавчому рівні закріпити положення про тимчасовий відпочинок батьків особливих дітей. Адже мамі треба вирішити безліч побутових питань, приділити собі увагу (хоча б у перукарню сходити). На сьогодні не завжди дитину можна залишити на тривалий час хоча б тому, що не передбачено харчування. Отож в цьому плані є над чим працювати. 

Колектив «Добра» – це згуртована команда, яка комплексно вирішує проблеми дитини: психолог, логопед, соціальний вихователь, медсестра з лікувальної фізкультури і батьки працюють кожен у своєму напрямку, але на загальний результат. І коли він є – це найвища оцінка їхньої роботи. 

Особливі діти соромляться одне одного, тут їх вчать приймати себе такими, якими вони є, не боятися здорових дітей.

Часто вони зовсім не вміють розмовляти – їх вчать цьому у ігровій формі. 

– Ми контактуємо з дітьми у вигляді гри. Виконуємо різні вправи, стимулюємо до мовлення, яке є проблемою сьогодення. Батьки мало розмовляють з дітьми, займаються своїми справами, а дитині або іграшку дають, або телефон. Тому малюки не вміють спілкуватися між собою, в них малий словниковий запас. Ми поступово виправляємо ці прогалини, – розповідає логопед Олена Ахрамчук.

Оксана Башун, медсестра лікувальної фізкультури, працює з дітьми, починаючи з піврочку, а також з людьми до 90-річного віку. Отож контингент різноманітний. 

– До нас приходять люди з одним діагнозом і часом не знають, що в них є й інші проблеми. Скажімо, звертаються з проблемою мовлення, а там і сколіоз, і вальгусна деформація стопи. Тобто, ми комплексно працюємо й доповнюємо один одного, вчасно зорієнтовуємо своїх пацієнтів. Наша організація дуже потрібна. Якби я раніше знала про цей Центр, то і своїх би дітей сюди приводила. Адже дуже важливо вчасно звернути увагу на якесь відхилення у розвитку, щоб не втратити час і не допустити до незворотного стану здоров’я. 

Особливою популярністю користується Центр «Добро» у людей старшого віку, які вже і здоровֹ’я втратили, і одні залишилися. Тож тут вони знаходять підтримку і розраду. 

– З того часу, як в установі ввели посаду соціального працівника для роботи з людьми старшого віку, яку обіймає Євгенія Абакуменко, навіть я відвідую ці заняття, – розповідає соціальний вихователь по роботі з дітьми Валентина Шевченко. – Для цієї категорії є програми оздоровлення та відпочинку, в яких зайняті близько 20 осіб. Вони сюди не йдуть, а летять! Бо відчувають свою потрібність, спілкуються на будь-які теми, співають, займаються рукоділлям. А ще їм безкоштовно роблять масаж, з ними займається психолог і медсестра з фізичної культури, тобто, проходять повний курс реабілітації. І тоді в людей виникає потреба творити, розкривати свій потенціал. Які чудові роботи з паперу, дерева, лози, які дивовижні іграшки, вишивки, в’язані речі створено їхніми руками!

Артем Абрамов, директор КУ «Кремінський міський центр комплексної реабілітації дітей та осіб з інвалідністю «Добро», головною проблемою закладу вважає дефіцит площі. Маленьке приміщення, у свій час впорядковане та відремонтоване завдяки Програмі розвитку ООН в Україні, уже не задовольняє потреби громади в реабілітації дітей і дорослих.

– Якби, разом з мерією, нам вдалося викупити другу частину приміщень колишнього райвійськкомату, то можна було б вирішувати і питання денного перебування дітей у Центрі, і далі розвивати тему раннього втручання і навіть притулок зробити. А додатково була б можливість збільшувати послуги масажу, впровадити гідромасаж. Ми могли б, до речі, допомагати і паралімпійцям, які тренуються у нашому «Олімпі». Хотілося б мати і тренажерний зал, щоб люди старшого віку могли приходити сюди займатися. Літній басейн – це теж наша мрія. Сучасне обладнання можна придбати, але куди його ставити, де розмістити спеціалістів? Тобто, потреба в реабілітації – велика, і ми будемо її вирішувати, – зазначив керівник. 

Що ж, «Добро» творить добрі справи для жителів громади. І хай цих справ стає більше. 

Матеріал підготовлено в межах проєкту «НГО та медіа: новий формат співпраці» реалізується ГО «Медіапростір Україна» за технічного адміністрування ЗУРЦ у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швейцарії та Швеції. Думки, зауваження, висновки або рекомендації, викладені в цьому матеріалі, належать авторам і не обов’язково відображають погляди ООН та урядів Данії, Швейцарії та Швеції. 

#UNPPP #NGO_MEDIA

Немає коментарів. Ваш буде першим!