Солодка Вірменія у Кремінній

Ще Гіпократ казав: ми те, що ми їмо. І дійсно, харчові звички дуже впливають на якість життя людини, її зовнішній вигляд, настрій і самопочуття.

Останні роки здорове харчування і натуральність продуктів стали справжнім трендом в Україні. Люди слідкують за тим, що їдять і чим годують своїх дітей, уважно вивчають склад продуктів на етикетках, все більше віддають перевагу рослинній їжі.

Ось і у кремінян з’явилася можливість придбати не тільки смачні, а й корисні десерти. Традиційні східні солодощі виготовляє вірменка Наталія Аракелян.

Автор — Яна Величко.

Наталія вже 10 років проживає у Кремінній. Разом із чоловіком виховують двох прекрасних синів – Давида і Арама. Спочатку вірменські «смаколики» Наташа робила тільки для своєї родини і знайомих, а потім вони порадили їй серйозно зайнятися цією справою.

— Усі довкола казали: в тебе добре виходить. І в один момент я наважилася і спробувала готувати національні солодощі на продаж. Зараз у моєму асортименті чурчхела, домашні цукати, пастіла (підсушене ягідне пюре), фріпси (фруктові чіпси), традиційна пахлава. Незабаром планую робити ще й справжній вірменський тонкий лаваш. Кожен відгук, кожне вдячне слово надихали мене все більше й більше, і сьогодні я отримую величезну насолоду від того, що можу порадувати людей смачною і корисною їжею, — ділиться Наталія.

Натуральність і поживність — спільна риса для майже всіх східних ласощів. Що стосується саме чурчхели, то з’явилася вона у Грузії, цю страву у довготривалі походи брали з собою грузинські воїни. Це справді «довгограючий» продукт. А ще дуже смачний і корисний. Скільки користі здоров’ю людини приносять одні тільки горіхи! Володіють антиоксидантними властивостями, знижують вагу, зменшуються рівень холестерину і ризик виникнення інсульту, мають багато інших «плюсів».

— Правда, що чурчхелу ще жартома називають вірменським «снікерсом?

— Це так. У Вірменії чурчхела називається шароц. Готується з сиропу на основі виноградного соку і нанизаних на нитку горіхів. Традиційно для чурчхели використовують волоські горіхи, я роблю ще й з фундуком, кеш’ю, мигдалем. Іноді додаю курагу і чорнослив. Соки також можуть бути різні – виноградний, абрикосовий або ж гранатовий. Ці продукти містять безліч важливих мікроелементів і позитивно вливають на наш імунітет. Корисно їсти і дорослим, і дітям (у міру, звичайно).

— Соки тільки натуральні?

— Аякже! Зараз я користуюся соками, привезеними з Батьківщини. Поки що вистачає. Як закінчяться – поїду у Вірменію поновлювати запаси натуральним грантовим соком.

Фрукти теж домашні?

— Намагаюся завжди збирати свої, з саду, але якщо купую на базарі – обов’язково спочатку все понюхаю або скуштую. Використовую тільки свіжі, натуральні продукти, не додаю барвників та іншої хімії. Сушу цукати і чурчхелу також лише природнім способом. Щароц, наприклад, самостійно сохне від 5 до 10 днів. Влітку цей процес відбувається швидше.

— У тебе є якийсь свій секрет приготування чурчхели або особливий рецепт?

— Немає жодних секретів. Головне, вкладати у свої вироби душу і любов. Я можу зараз розповісти рецепт чурчхели, але ви все одно приготуєте це блюдо по-іншому. Це так само, як відрізняються борщі у різних господинь. До речі, у Вірменії також готують борщ і їдять сало (хоча більше перевага віддається яловичині). Але якщо я піду на базар купити сала, то я не буду знати, яке краще, бо нічого в цьому не розумію. А українець розуміє, десь на рівні підсвідомості, адже ваші мами і бабусі розбиралися в цьому. Те ж стосується і приготування чурчхели. Цей процес потрібно бачити, знати, відчувати, бути в ньому. Це ручна копітка робота, яка йде від серця. Я бачила, як чурчхелу готують мої бабуся і тітка, у них і вчилася.

— Тож, це тобі від бабусі перейшли кулінарні вміння?

— І від неї, звичайно. До бабусі на зимові канікули завжди з’їжджалася вся наша велика рідня, а влітку гостювали чотирнадцять онуків. Всіх треба було нагодувати і ми радо допомагали бабусі. А ще мене багато чому навчила тітка, дружина мого дядька. Вона була і є для мене взірцем, моїм натхненням, ідеалом жінки. Це тітка Аліна навчила мене готувати, подавати і пригощати, а також завжди досягати своїх цілей і йти тільки вперед.

— Наталія, як же і де можна замовити твої солодощі?

— Замовлення я приймаю з будь-якого куточка країни. Мій телефон: 050-072-61-20. У мене є сторінка у мережі Фейсбук та Інстаграм (natali_sweets_kreminna). Вже розроблено логотип, яким маркуватиму свою продукцію, маю власні візитки. Отже – звертайтеся! Впевнена: те, що робиться власними руками, то йде від душі і принесе не тільки користь, а й подарує гарний настрій! 

Немає коментарів. Ваш буде першим!