Дитя тисячоліття: 20 років потому

Тип статті:
Авторська

Двадцять років тому, 13 січня 2001 року, у газеті «Кремінщина» вийшла стаття, присвячена першій дитині, яка народилася у 2001 році і відкрила нове століття і нове тисячоліття

«1 січня о 4-й ранку у родині Ольги та Геннадія Бондарів з’явилося друге дитя – маленька донечка, яку назвали Валерією. Благополучні, без ускладнень пологи, і здорова дитина відкрила рахунок немовлятам Кремінщини ХХІ століття і третього тисячоліття. І це добра ознака! Все чарівне в світі від жінки. І те, що першою увійшла в цей світ, відкриваючи нову епоху, саме дівчинка, мабуть, також є символічним. Може, з її народженням прийдуть на Кремінську землю достаток, благополуччя і радість. Нехай же ця маленька принцеса (як назвав її дідусь) Валерія стане для своїх рідних і близьких джерелом щастя, а для кремінян – символом, добрим знаком краси і добра!» — написано було тоді у матеріалі Вікторії Матвєєвої. 

І ось нещодавно головній героїні цієї статті Валерії Бондар виповнилося 20 років! Це захоплюючий вік, прекрасний і відповідальний період юності, коли людина робить крок у доросле життя, самовизначається, обираючи свою професію, і формується як особистість. 

Редакція газети «Кремінщина» вирішила дізнатися, як складається доля у першої кремінської дитини третього тисячоліття. А Валерія виросла чемною і вихованою дівчиною, розумною і вродливою. Як і бажали молодим батькам гості, присутні на святковій виписці 20 років тому. 

Дівчина успішно закінчила «другу» школу, зараз навчається на 3 курсі Луганського національного університету, факультет іноземних мов, який знаходиться у Полтаві. Вивчає китайську і англійську. Зараз Лєра живе у Полтаві, але планує виїхати закордон на практику, щоб удосконалити свої знання з англійської мови (бо китайська не так припала до серця).

— Лєро, у цій газеті написано, як вас урочисто вітали тодішні керівники, працівники лікарні, родичі. І що учні художньої школи передали вам на згадку якийсь подарунок. Він зберігся? — Так, це картина з гарним зимовим пейзажем, яку ми довго зберігали, як приємний спогад. Зараз, на жаль, не можу точно сказати, де вона. 

— Ти вже обрала собі професію? — Знання іноземних мов у сучасному світі відкриває широкі можливості, але з майбутнім родом занять я поки що не визначилася. Можливо, працювала б за фахом у державних органах або приватних компаніях. 

— Чим займаєшся у вільний час? — Зараз карантин, тому намагаюся вдосконалити мову через перегляд фільмів, а ще проходжу онлайн-курси. 

…Погляньте на ці фото з різницею у 20 років — маленьке миле немовля стало дорослою вродливою дівчиною. Ось так швидко минають роки і нестримно плине час. Гарнюня-донечка вже є у старшої сестри Карини, що зображена на фото з батьками. Згодом і Лєра створить родину і з’являтимуться нові і нові покоління здорових і успішних дітей. Як все ж таки добре, що газета здатна повернути нас спогадами у минуле, а ще – надихнути на мрії про майбутнє! Щасливе майбутнє наших дітей, онуків і правнуків.

Яна ВЕЛИЧКО.

Немає коментарів. Ваш буде першим!