7 запитань кандидату в мери
Ім'я прізвище, від якої політсили, вік, поточна посада
1. Три проекти/обіцянки, які ви точно виконаєте, якщо за вас проголосують?
2. Чого ви не допустите ніколи, поки будете сидіти у кріслі мера?
3. Назвіть головну помилку вашого попередника, яку ви не повторите, якщо вас оберуть?
4. Що б змусило вас піти у відставку, у разі, якщо б ви стали мером?
5. Який дохід вашої сім'ї на момент походу на вибори?
6. За що вам у вашому житті соромно?
7. Яку обіцянку ви б ніколи не дали під час передвиборної кампанії?
Ось що відповіли місцеві кандидати, які погодилися взяти участь у цьому проєкті:
Лариса Альфредівна Кульбач, кандидат на посаду Кремінського міського голови від політичної партії «Слуга народу», 1959 року народження, Генеральний директор КНП «Кремінська багатопрофільна лікарня».
1. Перший проект – це навчання за кошти громади молодих спеціалістів, яких зараз потребує Кремінська ОТГ. Друге – відкриття цеху з переробки побутового сміття. Це дасть і нові робочі місця, і бюджет наповнюватиме і, головне, дозволить нам і нашим онукам жити у найчистішому краї (до речі, за умов дотримання нормативів, цех з переробки сміття – це екологічно безпечно. Бо дехто вважає інакше). І третє – реконструкція центральної площі міста, яка вже давно напрошується.
2. Я знаю як не допустити розкрадання бюджету громади, будь-яких фінансових махінацій чи нецільового використання бюджетних коштів.
3. Нераціональне використання коштів міжнародних інвесторів та місцевого бюджету.
4. Причиною відставки може послужити лише втрата до мене довіри жителів громади і депутатського корпусу.
5. Річний прибуток моєї родини вказано у електронній декларації як керівника підприємства.
6. Єдине, за що мені насправді соромно і боляче, так це те, що я не змогла продовжити життя моїх батьків...
7. Я не обіцяю нездійснене, не кричу про «золоті гори». Є реальні повноваження та підтримка правлячої партії і реальний бюджет, які лише потрібно вміло використовувати. І тоді можна отримати не просто гарні, дієві результати, але й вплинути на хід загальнонаціональної політики.
Наталя Миколаївна Макогон, йду шляхом самовисування, тому що не хочу залежати від модних і популярних партій, «вождів» і їх спонсорів. Мені 48 років. В даний час обіймаю посаду заступника Кремінського міського голови з фінансово-економічних питань.
1.
1.Спільно з представниками бізнесу розробити програму підтримки місцевого підприємця, щоб налагодити та в подальшому підтримувати партнерські стосунки з представниками бізнесу. А також продовжити співпрацю з міжнародними організаціями, адже наша громада має гарні приклади такої роботи та добру комунікацію.
Прозоро розподіляти і витрачати кошти бюджету і таким чином відновити довіру людей до влади. Не треба робити для мешканців громади без них, без їхньої участі.
Оскільки молодь та діти — мої партнери, то обов’язково виконати дані їм обіцянки – розбудувати Бульвар, створити Молодіжний центр та Парк відпочинку.
2. Я сильна людина, і точно не дозволю собою управляти. Не допущу проявів корупції в будь-якій сфері. Я точно не буду зловживати своїм становищем і займатися «політиканством». І найголовніше, ніколи не дозволю ані собі, ані членам своєї команди неповажного ставлення до мешканців нашої громади.
3. Вважаю, що потрібно обов’язково проводити регулярні зустрічі з мешканцями громади, що найменше один раз на квартал, щоб визначити та з’ясувати їх потреби, нагальні проблеми та відповідно прозвітувати про вже зроблене. Створити вуличкоми з ініціативних та небайдужих мешканців громади.Створення таких об’єднань дозволить громаді краще взаємодіяти з населенням і швидше реагувати на потреби кожної вулиці, кожного мешканця.
4. Втрата довіри людей.
5. На державній службі та в органах місцевого самоврядування я працюю майже 25 років, і, відповідно, маю великий стаж, що в свою чергу впливає на розмір заробітної плати. За 2019 рік я на зарплатну банківську картку отримала 320 тис. грн. Мій чоловік є ФОП (фізичною особою підприємцем), який зареєстрований на 2 групі платника єдиного податку з обсягом задекларованого обороту 545 тис.грн.
6. Ви знаєте, коли я перейшла на роботу до міської ради, ми щойно почали працювати з міжнародними донорами. Не приховую, це було нове і непросте завдання. Потрапити до міжнародного проекту — цілий процес, в якому бере участь вся України. І мені доводилося по кілька разів писати заявки, виправляти їх, їздити захищати, доказувати…І так вийшло, що захищаючи черговий проєкт я не була присутня на шкільних випускних вечорах у своїх синів… Це вже не кажучи про сніданки, які я не приготувала дітям, побажання, що не сказала на добраніч, не зроблений зайвий дзвінок батькам… Діти виросли, закінчили школу з відзнакою, поступили далі вчитися. І зараз я розумію, що мало часу приділяла своїм рідним і прошу за це вибачення.
7. Точно не буде пустих обіцянок вирішити все і одразу, та обіцянок, які не стосуються повноважень мера. Від самого початку треба бути чесною по відношенню до людей.
Володимир Олексійович Струк, політична партія «Опозиційна платформа – За життя», 56 років,голова спостережної ради ТОВ «Пінта Кремінський пивоваренний завод», член Асоціації адвокатів України.
- 1. Повністю модернізую водо-каналізаційне господарство, збудую очисні споруди (сьогодні в місті їх немає і каналізаційні стоки перекачуються на поля фільтрації, забруднюючи питні горизонти); зменшу ціну на воду (зараз вода і водовідведення коштують близько 30 гривень за куб); зроблю енергоефективним житло шляхом утеплення будинків, завдяки чому люди менше платитимуть за тепло. Ці питання вирішу в першу чергу, бо від них залежить безпека і добробут кожного члена громади. Причому, це не просто проекти обіцянок, у мене вже є покроковий план дій, я знаю, як це робити і за рахунок чого.
Паралельно з цим буду створювати робочі місця, будувати житло для молоді, впорядковувати місто (освітлювати, асфальтувати, озеленяти). Щодо втілення в життя цих проектів маю розроблені програми.
2. Я б ніколи не допустив знищення району, як це сталося сьогодні, коли Кремінський район розірвали на шматки. Від нас відійшло 15 сільських громад, а Кремінській ОТГ залишилося тільки 3 громади – невеличкий огризок від соковитого яблука. І тепер ті, хто це допустив, знову рвуться до влади, сподіваючись, що люди їм ще раз довірять свою долю.
Я все зроблю, щоб повернути втрачені території і зберегти цей оазис, який ми разом створимо своїми руками.
3. Я категорично не сприймаю бруд, смітники і бур’яни у місті. Найпершим ділом — вмию і підмету Кремінну. Перш, ніж сісти за робочий стіл, треба створити охайний робочий простір.
До речі, вже замовлені в Німечині автомобілі-пилесоси (які навіть листя будуть прибирати, щоб потім його пустити на переробку, на виготовлення паливних брикетів), замовлені машини для підмітання вулиць і поливу.
Свій потенціал мера мій попередник, на жаль, виконав тільки на 10 відсотків, а в запасі у нього лишилося 90 відсотків нездійсненних сподівань виборців. Я ж, коли мене оберуть керівником ОТГ, у повній мірі виконаю свої зобов’язання перед виборцями, і зроблю навіть втричі більше обіцяного. Бо роботи в нас – непочатий край. Причому, ми не будемо чекати грантів, ми самі зароблятимемо кошти на підприємствах, які створимо, і цим поповнюватимемо бюджет.
4. Я склав план роботи на рік. Якщо його не виконаю – піду у відставку. У мене такий принцип: дав слово – роби діло. Не виконавши обіцяного, я втрачу авторитет, який заробляв роками. Я вже не буду тим Струком, якого знають і якому довіряють десятки, сотні ділових партнерів, друзів, просто людей, як в Україні, так і далеко за її межами.
Я ніколи не обіцяю перш, ніж не вивчу проблему і не прорахую всі шляхи її виконання. Скажімо, плануючи навести лад з міським сміттєзвалищем, я не кажу, що ми збудуємо завод по переробці сміття, а ось цех зробити — цілком спроможні. Для заводу ж треба об’єднатися разом і Рубіжному, і Сєвєродонецьку, і Сватовому і Старобільську. В перспективі і це питання будемо вирішувати.
5. Я не бідна людина і маю все, що необхідно для життя, відпочинку, розвитку і дозвілля моєї родини. Маю і комфортне житло, і найновіші моделі автомобілів. Те, до чого прагнув тоді, коли не мав навіть ковзанів, про які так мріяв, я уже потримав у руках і все перепробував! Але це великого щастя і вдоволення, повірте, не приносить. Коли болить душа за становище в громаді і країні, коли поруч, більша частина громадян потерпає від нестатків і не має можливості нормально лікуватися, відпочивати, повноцінно харчуватися, жити в екологічному просторі, жити, врешті-решт, у мирі і спокої.
Спитаєте, чи приваблює мене зарплата міського голови, яка сягає мало не 50 тисяч гривень? Ні! Своєю діяльністю, як власник підприємства, як адвокат, як кризовий менеджер я заробляю більше! Мені стільки не треба. А що треба, спитаєте? По натурі я – естет і хочу жити в красивому місті, ходити чистими вулицями, насолоджуватися облаштованими зонами відпочинку, парками, фонтанами. Хочу зустрічатися на вулицях із людьми, які дякують тобі за чисту воду, теплі домівки, низькі цифри у комунальних платіжках і… усвідомлювати, що все це створено твоїм розумом, вмінням, силою твого характеру і волі.
За короткий час я показав, що я вмію робити: відремонтував ліфти у 9-типоверхівці, які не працювали впродовж 6 років; поклав асфальт біля будинку №5 по провулку Дружби; зробив енерго-аудит і підготував документацію для утеплення будинку №29 по вулиці Шевченка; щосуботи на проспекті Дружби влаштовуються вечори відпочинку, де, на моє запрошення, грає народний духовий оркестр. Я багато чого вмію і хочу подарувати людям чисті, красиві, безпечні для проживання, місто і села, що ввійдуть до громади. Добре ім’я і чисте сумління вартують більше від найвищих доходів.
6. (Була велика пауза, обдумувалась відповідь довго).
За свої вчинки мені не соромно. Завжди ділився шматком хліба з тими, хто цього потребував; ніколи нікого не обдурив, не зрадив, ніде не схибив і не оступився на дорозі, нікому не завдав болю. Часто робив боляче собі, падав, часом розчаровувався в тих, хто був поруч, але знову підіймався і йшов уперед, не тримаючи ні на кого зла.
Розпочавши підприємницьку діяльність з примітивного, кустарного виробництва шлакоблоків, піднявся до серйозного бізнесмена, створив цілий концерн, об’єднав навколо нього 50 фірм і став одним з найбільших платників податку у Луганській області. Я створював нові робочі місця і підприємства, працював у сфері державного управління і зараз свій багатий досвід хочу застосувати в межах нашої громади. Ні, перед собою мені не соромно.
А за те, що в нашій країні так низько цінується праця і людська гідність; такі незахищені пенсіонери і так мало можливостей для розвитку молоді; що чиновники, від місцевого рівня до найвищого – жирують, а весь народ кінці з кінцями не зводить; що «слуги народу» живуть за європейськими мірками, а сам народ – на грані вимирання – ось за це соромно. Дуже!
7. Того, чого не можу виконати. А все, про що ми говорили, я давно прорахував, обговорив зі спеціалістами, економістами і можу сміливо заявляти, що це буде зроблено.